170104
Офіційний телеграм-канал голови Харківської обласної державної адміністрації Олега Синєгубова. Фейсбук-сторінка Олега Синєгубова – facebook.com/synegubov.official
Значну кількість дронів дає держава. Значну кількість дронів дають волонтери.
Але самі бригади часто бувають іще швидшими у визначенні та заповненні потреб.
І звертаюся до командирів усіх рівнів у наших Силах оборони й безпеки України: обовʼязково дослухайтесь до інноваційних пропозицій підлеглих, бережіть тих, хто впроваджує технології, і поширюйте досвід найкращих рот і батальйонів у бригадах.
Зараз на деяких ділянках фронту – і це найбільш гарячі місця – під 90 % знищення техніки окупанта забезпечується дронами. FPV й інші дрони фактично компенсують дефіцит артилерії в нашій армії. І я вдячний усім, хто розвиває цей напрям, виробляє й постачає дрони, тренує операторів. Ця тепер уже масштабна галузь починалася щирим бажанням окремих людей допомогти Україні та згодом переросла в нашу системну перевагу.
Читать полностью…
Міністерство оборони України та військове командування повинні представити нашому суспільству нову систему контрактів про службу в Збройних Силах України для громадян, які не досягли віку мобілізації, але хочуть проявити себе найкращим чином у захисті України.
Ці контракти матимуть відчутну, дуже конкретну мотиваційну складову.
І не потрібно жодних спекуляцій: наша держава не готує зниження мобілізаційного віку.
Я доручив командуванню Сил оборони й безпеки України опрацювати поширення функціоналу «Армії+» на всі Сили оборони і безпеки, зокрема Національну гвардію України. Передусім це стосується переведень.
Зміна підходів в управлінні людьми у Збройних Силах України, у Національній гвардії України, а також поширення найкращих практик управління, які застосовані в одних підрозділах, на всі інші елементи Сил оборони й безпеки України є центральним завданням оборонної політики нашої держави.
Це має бути ще один елемент нашої єдності – наша ціннісна єдність.
Культурний суверенітет України як одна з основ нашого державного суверенітету.
Наступне. Нам потрібна спільна юридична, комунікаційна та адвокаційна робота держави та українських громадських сил.
Трибунал проти Росії, конфіскація російських активів, дієві санкції проти Росії, гарантування духовної незалежності України, українська культурна дипломатія, протидія дезінформації та розбудова нормальних державних комунікацій України, а також необхідна трансформація наших державних інституцій – абсолютно все це неможливо без дієвої співпраці з громадянським суспільством.
Державні рішення мають бути підготовлені на основі найкращої експертизи, і ми вже напрацювали відповідні формати спільної роботи державних структур і суспільства. Таких форматів потрібно більше.
Не менший пріоритет – зовнішня справедливість для України.
Єдиний винуватець війни – Росія. Путін віддав наказ почати війну. Його оточення організовує ведення війни. Але російська агресія тримається на вчинках і потуранні багатьох росіян. Путін створив умови для вбивств. Але запускають ракети й дрони, штурмують наші українські позиції, катують полонених і забезпечують машину війни росіяни, а не просто одна божевільна особа в Кремлі.
Відповідальність Росії має бути колективною.
Те, що вони роблять, не спишеш тільки на силу державних репресій чи пропаганду.
Війна – це частина російської культури.
Ми всі знаємо, що Конституція України та закон не дозволяють проводити вибори у воєнний час. І ніхто у світі не вимагав і не вимагає цього від України.
Але у нас, в Україні, є деякі люди, які зголодніли до влади настільки, що хочуть боротьби всередині нашої держави більше, ніж заради держави. Хочуть політичних суперечок в окопах, як у телестудіях.
Це згубно для України.
Україна спочатку потребує справедливого миру. А потім українці проведуть справедливі вибори.
Це не щось додаткове чи нове для України. Це не подарунок для нас.
Це має бути виправленням партнерами історичної помилки.
Те, що потрібно було зробити ще вчора, щоб не було цієї війни.
Ми не торгуємо суверенітетом, безпекою чи майбутнім України.
Ми не відмовимося від прав України на свою територію.
І ми точно не дозволимо використати Україну в чиїхось передвиборчих баталіях.
За рахунок України виграти не вийде.
Разом з Україною виграти можна.
Тільки так.
Життєво важливим для всіх нас є й право України на членство в НАТО.
План перемоги України починається з пункту про негайне запрошення нашої держави в Альянс.
Запрошення – це політичний крок. Крок, який не змінює докорінно безпекових умов для партнерів та не означає для України негайної активації пʼятої статті Договору про НАТО.
Хоча наші люди на це заслуговують, якщо чесно.
Як результат – об’єднана Європа усвідомлює себе все більше глобальним суб’єктом і рухається до все більшої автономії, до більшої сили.
НАТО безальтернативне для всіх у Європі. Безальтернативне для нас і одночасно і свободи, і безпеки. Для всього цього.
Світ шукає нових форматів взаємодії, і Україна запропонувала свій формат – Формулу миру, яка об’єднала сто країн і міжнародних організацій. Я хочу подякувати зараз кожному, хто працював заради цього. Дякуємо вам, дякуємо партнерам.
Як результат усього того, що сталося завдяки нашій із вами єдності, значна частина світу усвідомлює зараз краще, ніж будь-коли, що мир не буває просто даністю, не буває подарунком, не може бути просто спадком.
Мир потребує зусиль, і це мають бути зусилля саме на основі єдності.
Наша внутрішня єдність завжди має бути такою, щоб об’єднувати і наших партнерів.
Світ може бути глухим іноді до окремих голосів, але не до цілого народу, який знає, чого хоче, працює об’єднано та вміє досягати своїх цілей.
Ми це довели. Україна довела, що існує цей фундаментальний зв’язок між нашою єдністю й тим, як об’єднуються серця інших. Зокрема у Європі. Зокрема в Америці. Зокрема в інших частинах усього світу, безумовно, від Аргентини до Японії.
Коли ми в Україні об’єдналися на свій захист, ми об’єднували й інших.
Український прапор впізнають в усьому світі та відчувають, що за нашим прапором є сила. Цього не було б без нашої єдності.
І без нашої єдності Європа не стала б настільки сильною в захисті спільних позицій та захисті своїх цінностей.
Єдність – це передусім люди.
На жаль, багатьох наших людей, багатьох найбільших носіїв української єдності, українського духу ми втратили.
Вони віддали своє життя заради нашого, заради життя України. І кожна така втрата забирала частинку від нашої України, від нашої консолідації. Від української впевненості.
Проте кожна втрата, кожна загибель наших героїв на полі бою додає незворотності українським змінам. Ми не можемо зрадити їх.
І це зобов’язує всіх нас робити значно більше, щоб компенсувати те, що вже не зроблять наші герої, полеглі герої України.
Порізно виграти в цій битві просто неможливо. У єдності – також непросто, але можливо. Це війна, у якій вирішується доля всієї нації. І ніхто не повинен і не зможе вирішити її за нас.
Україна була й буде незалежною державою, яка має свою долю. І самостійно Україна визначатиме, як жити зараз, як жити далі. Україна має право на це. Україна завоювала право на це.
Але, щоб змогти реалізувати це своє право, ми повинні зараз вистояти. Зараз не посипатися. Щоб не ми, а окупант посипався. Нам потрібна внутрішня стійкість.
У вирішальні моменти – а вони будуть наступного року – ми маємо не допустити, щоб хтось у світі засумнівався у стійкості всієї нашої держави.
На цьому етапі війни вирішується, хто дотисне. Або ми ворога, або ворог нас, українців. І європейців. І всіх у світі, хто хоче жити, і жити вільно й не підпорядковано якомусь одному диктатору.
Вчора я був у Покровську. Був у Куп’янську та на позиціях наших воїнів поблизу цих наших українських міст.
Протягом уже довгих місяців наші Покровськ і Куп’янськ – у тяжких випробуваннях, у справді важкій ситуації, в усіх новинах, усюди в житті.
Саме там і на суміжних оборонних напрямках на нашій українській Донеччині, на нашій Харківщині Росія пішла на найбільший рівень своїх втрат за цю війну. І ми всі маємо розуміти, за що ворог сплачує таку ціну.
Без особистого лідерства в цій системі, без окремих інноваторів, що випереджають систему, буде складно витримати гонку технологій із Росією. Тому ми будемо й надалі заохочувати особисте лідерство та інновації.
Вчора на фронті ми говорили з командирами бригад, зокрема, про дрони та інновації.
Бригадам треба більше власних коштів для того, щоб самостійно забезпечувати себе дронами. І це варто підтримати. Ми збільшимо прямі кошти до бригад.
На основі нових контрактних підходів ми маємо поступово переходити до формування армії більшою мірою завдяки контрактам, а не мобілізації.
Загалом пункт щодо фронту в Плані стійкості, а також пункт щодо зброї будуть чи не найбільш об’ємними. Але зрозуміло, більшою мірою це закриті пункти.
Ми передбачаємо цілком конкретні заходи для стабілізації фронту, проведення Силами оборони й безпеки України необхідних операцій як на тимчасово окупованій території України, так і в Росії проти воєнних обʼєктів, а також передбачаємо заходи для суттєво більшої технологічності Сил оборони України.
Кожен командир зараз відповідає одне й те саме на питання, що потрібно насамперед. І це – особовий склад. Люди. Комплектація наших бригад. Навчання.
Ми не маємо боятися говорити про складні речі та проблеми в армії. Ефективні рішення можливі лише за умови чесної розмови. Про мобілізацію. Про бронювання. Про СЗЧ.
Проблеми треба долати, а не замовчувати. Причини – з’ясовувати й прибирати.
Міністерство оборони України та військове командування повинні обрати й призначити військового омбудсмена – особистість, яка буде користуватися довірою суспільства. Я чекаю цього найближчим часом.
Всередині Сил оборони потрібні конфіденційні можливості для воїнів розв’язати проблеми, що виникають через порушення прав.
Внутрішній План стійкості буде деталізований за участю громадянського суспільства, бізнесу, культурної спільноти, медійників, правозахисників.
Зокрема, вдалося реалізувати один із найбільш дієвих інструментів гарантування поваги до воїнів усередині підрозділів Збройних Сил України.
Вже працює система електронних переведень в армії, і за перші дні її роботи в «Армії+» було погоджено вже більш ніж 500 переведень.
Загалом одним лише застосунком «Армія+» скористалися вже 410 тисяч наших воїнів, а всього в системі – 1400 військових частин. Через застосунок опрацьовано 25 тисяч рапортів. Топові функції – електронні рапорти, модуль онлайн-навчання. Запущені опитування військових. Готується в Силах оборони також нове кадрове просування – без прив’язки звань до посад.
Це приклад того, що цифровізація в усіх сферах нашого державного життя є інструментом не просто спрощення процесів і подолання бюрократії, але й об’єднання людей – побудови довіри між державою та суспільством.
Тому кожен із Росії, хто претендує на сприйняття його чи її не за путінською «нормою», має зайняти недвозначну позицію щодо однозначних речей. Про Україну. Про Крим. Про Донбас. Про ордер Міжнародного кримінального суду на Путіна. І про трибунал для Росії за цю війну.
Все, що зроблено Росією за цю тисячу днів, не перекриєш однією фразою «ні війні». Потрібне повернення до моралі.
Але хоч би що сталося з Росією та росіянами далі, нам потрібен надійний всебічний захист від них.
Потрібно вміти ставити спільний інтерес вище, ніж будь-які особисті бажання.
Ми маємо не забувати й про об’єднавчу силу справедливості. Це фундаментальна річ для українців. Потрібні шляхи забезпечення цього. І безкомпромісність.
Зараз у залі Верховної Ради України – керівники всіх правоохоронних та антикорупційних органів України та системи судочинства. Це ваш вибір – як судитимуть про вас, якщо Україна не відчуватиме справедливості.
Відповідний перелік заходів буде представлений у додатку щодо законодавчих рішень.
Ми не відмовимося від раціонального підходу до гарантування прав нашої держави. Маємо діяти мудро. Можливо, Україні доведеться когось у Москві пережити, щоб досягти всіх своїх цілей. Щоб відновити повну цілісність України.
Втім, в інформаційній сфері зовсім протилежне часто подається як нібито частина реальності. Ми всі повинні об’єднано захищати справжню реальність. Тому нам потрібна інформаційна консолідація.
Всіх, хто цінує свободу слова.
Всіх, хто розуміє, як багато зараз технологічний прогрес змінює для медіа.
Всіх, хто бачить, які ресурси Росія витрачає на те, щоб зламати нас і світ дезінформацією.
Інформаційна консолідація передусім комунікації влади – заради чіткості, вчасності та повноти інформування.
Інформаційна консолідація забезпечить перш за все емоційну стійкість України.
Українці захищають уже тисячу днів наш колективний спосіб життя у Європі – право кожного європейського народу бути вільним і жити мирно зі своїми сусідами на континенті.
Україна буде в Альянсі. Буде, якщо ми з вами продовжимо говорити з Альянсом у єдності. Вся Україна як один. Тільки так народам не відмовляють. Саме так.
Ми уклали вже 27 двосторонніх безпекових угод із нашими партнерами. Майже всі вони – члени НАТО. І вони підтримують вступ України в НАТО. Це число свідчить про те, що нас від Альянсу не відділяє нічого фундаментального. Тільки дефіцит сили, дефіцит політичної волі.
До речі, не української політичної волі. І ми переконаємо партнерів бути сміливими. Я впевнений у цьому. Ми зможемо.
Ми досягли найбільшого рівня близькості із Європейським Союзом і НАТО за весь час незалежності.
Вже сформовано всю необхідну архітектуру для перемовного процесу із Європейським Союзом. Ми маємо рухатися динамічно у перемовинах.
Вже незабаром завершимо процедуру скринінгу законодавства України. Вже на початку 2025 року ми готуємося відкрити перемовини щодо першого кластера. Дякую всій команді за роботу. Другий та всі інші кластери – без зволікань.
Україна має стати найшвидшою у вступі в ЄС. І тому кожен в Україні має бути найшвидшим в ухваленні та реалізації відповідних рішень, які трансформують нас, Українську державу.
Ключові принципи перетворень у нашій державі та необхідні рішення будуть зазначені в додатку до цього пункту Плану стійкості – у додатку щодо євроінтеграції.
Зараз уже й не згадують, як раніше, що нібито Євросоюз ні на що не здатний. Не так давно це було мейнстримом у політичних розмовах. Нібито це бюрократія. Нібито Євросоюз не здолає криз і не витримає ударів.
Євросоюз досяг значно більшого, ніж від нього очікували. Як і Україна.
Багато в чому джерелом цих досягнень усієї Європи стало саме наше внутрішнє єднання, єднання тут, в Україні. Наше вміння не здатися складнощам і сміливо поглянути в очі історії 24 лютого.
Єдність – це перший пункт нашого внутрішнього Плану стійкості. І це те, без чого не може бути необхідних результатів Плану перемоги України, який був представлений вам і нашим партнерам.
У кожній війні, щоб не програти її, є речі, які може зробити сам народ, і є те, що можна зробити тільки в єдності із союзниками.
Саме тому потрібні ці два документи: те, чого ми очікуємо від себе передусім, і те, чого ми очікуємо від партнерів.
Тисяча днів. Зрозуміло, ми всі змінилися.
Українці виправили історичну помилку поколінь, які боролися заради нашої держави в попередні часи. Ми не втратили єдності, не втратили нашої держави. Ми не стали битися одне з одним, конкурувати за Україну одне проти одного. І тому не стали внутрішньо слабкими. І тому Україна може перемогти Росію.
Ця битва – вона не тільки про Покровськ, Куп’янськ чи будь-яке наше українське місто, містечко, село. Не тільки про ту чи іншу нашу область. Ця битва – про всю Україну. Битва про всю Європу. Про порядок чи хаос для всього світу. І поки весь світ чекає на диво від Трампа, дай бог, ми з вами маємо не чекати, ми маємо не втрачати стійкості, ми маємо пахати. Треба працювати кожен день. Усім народом на стійкість усієї держави.
Читать полностью…
Росія хоче руйнації нас, нашої держави, наших людей, руйнації нашої стійкості.
Українська стійкість на цій лінії від Куп’янська до Покровська й далі до Запоріжжя може забезпечити фундаментальні передумови для справедливого завершення цієї війни.
І це стійкість не лише наших воїнів.
Ніхто з нас не сумнівається у стійкості наших героїв, у стійкості наших воїнів. Вони дійсно справжні, міцні. Ми пишаємось кожним українським воїном. Ми пишаємося всією Україною. Всією державою. Всім суспільством. Завжди. Стійкість усієї України нам потрібна.
Українці пройшли вже тисячу днів цієї війни. Не зламалися. Не здалися. Не втратили державності.
Українці пройшли тисячу днів повномасштабної війни. Це подвиг наших воїнів, усього українського народу. Мільйонів наших людей.
Кожен і кожна заслуговують на вдячність – велику вдячність.