877
Обзоры, советы и размышления дипломированного комиксолога и просто зануды @rynkrynk Ещё я иногда болтаю о кино. И о сериалах.
Друзі, а ось важливий відкритий лист від українських авторів/художників/перекладачів/редакторів коміксів до міжнародної комікс-спільноти. Просимо їх припинити співпрацю з Росією. Приєднуйтеся!
https://firebasehostingproxy.page.link/198886819888/forms.gle/Lqitn59vdyK61w8U9
🇷🇺 Теперь это канал про милитарные и гуманитарные новости, которые касаются Украины. Мы на войне и одна из главных задач – информировать граждан России, которая нас атаковала. Знаю, у меня их достаточно. Можете отписываться сколько угодно, но поймите – я не вру.
Первая и главная новость – Украина захватила более 200 россиян в плен и с каждым часом это число растет. Мы на своей земле, они – что-то говорят про «учения». Что нужно знать россиянам? Мы не нацисты и достойно ведем себя с пленными.
Матери и родственники должны знать, куда пошли их сыновья и братья. Теперь это можно сделать по номерам гарячей линии, которую открыло Министерство обороны Украины. Подскажут, умер ли солдат, попал ли в плен.
Звоните и делитесь:
- 380894201860,
- 380894201861
- 380894201862
🇺🇦 Тепер це канал про мілітарні та гуманітарні новини, що стосуються України. Ми на війні. Одна із головних задач – інформувати громадян Росії. Вона нас атакувала. Знаю, у мене таких достатньо. Можете отписуватись скільки хочете, але зрозумійте – я не брешу.
Перша й найголовніша новина – Україна захопила понад 200 росіян у полон і з кожною годиною це число росте. Ми на своїй землі, вони – щось бельмочуть про «навчання». Що потрібно знати росіянам?Ми не нацисти і гідно ведемо себе із полоненими.
Матері та родичі повинні знати, куда пішли їх сини та брати. Тепер це можна зробити за номерами гарячої лінії, яку запустило Міністерство оборони України. Підкажуть, чи загинув солдат, чи попав у полон.
Дзвоніть та шерте:
- 380894201860,
- 380894201861
- 380894201862
Принесла вам корисне (сподіваюсь, воно не моє) опитування та ще один привід порадіти тому, наскільки швидко та класно розвивається український комікс-ринок. Аж здивувалася, поки перерахувала комікси, які стоять на полицях вдома. І це при тому, що останнім часом я читаю та купую мальопуси трішки рідше, ніж колись
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSecuDdUET0Mob20vUGb0S6GAmcfYSSnjI9vokOpF3geBbmnGA/viewform
DC Comics анонсувало новий комікс «Болотяна Істота: Зелене пекло» («Swamp Thing: Green Hell») від сценариста Джеффа Леміра і художника Дуґа Манке. Комікс буде виходити під імпринтом DC Black Label.
#анонс #болотянаістота #джеффлемір #дуґманке
За два дні «Книжкового арсеналу» вийшов цілком солідний улов — десь 26 книжок. Правда, цього разу скуповувала переважно нонфікшн, а коміксів придбала не так вже й багато, бо майже всі цікаві новинки вже й так стоять вдома і чекають, поки я нарешті знайду на них час. Але якщо ви в Києві, то вам дуже раджу на годинку забігти (чим раніше, тим краще!) та прихопити, наприклад, «Коду», «Лігу видатних джентльменів», «Шараз-де» та «Місячного лицаря». Я ось ще не втрималась перед лорбуком «Кіберпанка» (мені здається, цей альбом краще розкриє світ гри, ніж сама гра) та похмуро-романтичним «Дракулою», а тепер ще думаю, що даремно не взяла у Видавництва «Видавництва» комікс про аварію на ЧАЕС. Ех, добре, що Арсенал лише раз на рік, а то з таким різноманіттям можна взагалі втратити голову!
Читать полностью…
Видавництво Mal’opus продовжує робити страшенно круті штуки (і ні, я так пишу не лише тому, що їх редактор ще й пише нам на Vertigo класні матеріали про відеоігри) — ось наприклад в них нещодавновийшов переклад культового коміксу «Химерна планета». Він водночас надзвичайно смішний, філософський та дуже ніжний — це немов здивований погляд на наше буденне життя очима прибульців.
Mal’opus вже викладають частину замальовок з коміксу в окремому телеграм-каналі, але я прям дуже раджу вам замовити друкований примірник цієї краси, бо ну дуже він вже гарний вийшов!
Просто крутезна новина, адаптації «Дракули» Брема Стокера у вигляді мальопису бути українською.
Якщо пам’ятає (а хто ні, то просто знайте), що цей мальопис мав вийти у видавництві Fireclaw Ukraine. Але через ситуацію з пандемією вони не змогли пустити його в друк.
Але неочікувано для всіх відбулася колаборація із видавництвом «Видавництво» і тепер ці два видавництва надрукують цей мальопис разом 🥳🥳🥳
#дракула #майкміньйола #жахи
О, перший трейлер теж є! https://youtu.be/GrBw0pbF11s
Читать полностью…
Якщо ви не знаєте, як підступитися до світу видавництва Valiant, то вони щойно перезапустили свого «Шедоумена» — атмосферну історію про новоорлеанського вуду-супергероя, який розслідує усілякі містичні події, дає відсіч потойбічним потворам і взагалі доволі яскраво проводить час. Цього разу сценарій пише Каллен Банн, якого ви можливо пам’ятаєте за «Округом Герроу». Враховуючи, як добре Банну вдаються горори, за цією історією точно варто стежити.
Читать полностью…
Видавництво TUOS пише тут, що і далі планує знайомити українських читачів зі всесвітом Valiant! Минулого року вони зробили ставку на серію про Бладшота, але ковід вніс свої корективи, і комікс залишився без особливого успіху. А даремно — це неймовірно крута епічна історія, у мільйони разів краща за той нещасний фільм з Віном Дізелем. Тож тепер видавництво думає, за яку лінійку братися далі, і просить читачів про допомогу. От чесно, я буду радіти новим перекладам будь-яких коміксів Valiant, бо це дивовижний світ, над їх історіями працюють надзвичайно талановити сценаристи і художники, і вистачає ліній на будь-який смак. Хочете трохи горорів у антуражі південної готики? Ось вам «Шедоумен»! Шпигунські пристрасті? «Нінджак»!Бойовики про надлюдей? Тут, власне, підійде «Бладшот». Але найбільше мені подобається Valiant тим, що їх світ водночас масштабний і компактний. Так, тут вистачає ліній на будь-який смак, але видавництво регулярно перезапускає свої історії з нуля, тому вам не треба пробиратися крізь хащі старих коміксів, щоб зрозуміти передісторію персонажа. Коротше, Valiant — це неймовірна любов, і я дуже хочу, щоб наші читачі мали змогу ближче познайомитися з ними.
https://www.facebook.com/379544989348113/posts/801035743865700/?d=n
Ось вам найбільш навіжена новина цього тижня: Кіану Рівз спродюсує фільм, знятий за мотивами власного комікса та зіграє в ньому головну роль. А ще — спродюсує до цього фільму аніме-спіноф... і озвучить там головну роль. Як то кажуть, it’s Keanu Reeves’ world, we’re just living in it.
https://collider.com/keanu-reeves-brzrkr-live-action-film-anime-series-netflix/
«Ліга справедливості» вже вийшла (правда, в Україні її не вийде легально подивитися десь до квітня), а якщо ви раптом пропустили усю цю історичну епопею — ловіть невеликий матеріал-експлейнер про те, що воно взагалі таке, і чому усі в Інтернеті так сперечаються про цей фільм.
https://vertigo.com.ua/shcho-chekaty-vid-rezhyserskoi-versii-lihy-spravedlyvosti/
Ось вам чергова абсурдна історія, пов’язана з режисерською версією «Ліги справедливості»: вчора вночі стрічка випадково з’явилася на сайті Warner Bros., і тепер фанати Снайдера масово звинувачують студію в тому, що вона нібито саботує реліз фільму. Хоча, здавалося б, навіщо компанії саботувати вихід стрічки, на яку вони самі ж витратили ну дуууже-дуже багато грошей?
Читать полностью…
Мабуть, це все загальна атмосфера хтонічних жахіть, яка заполонила 2020, але весь минулий рік у мене пішов під знаком творчості Г. Ф. Лавкрафта та історій про його похмурий і зловісний світ. Не можу себе назвати фанаткою самого письменника — ну вже надто він був неприємною людиною. Але мене зачарувала моторошна атмосфера маленьких консервативних рибацьких поселень Нової Англії та жахливих монстрів, які причаїлися десь під поверхнею мутних вод океану. Уся ця мокра від дощу бруківка, густий туман і темні коридори Міскатонікського університету, давні артефакти та навіжені культисти — на фоні абсурдних реальних новин читати про усе це було навіть затишно.
Але ось цікавий момент — хоча Лавкрафта доволі мало екранізують напряму (хоча дуже раджу, наприклад, нещодавню адаптацію «Позаземного кольору» з Ніком Кейджем), його світ регулярно фігурує в коміксах, літературі, відеоіграх і (набагато рідше) в кіно. Тож контенту мені поки вистачає. Ось днями, наприклад, натрапила на класичний комікс The Courtyard Алана Мура, в якому фігурує трохи осучаснена, але більш ніж Лавкрафтівська історія. І це справді класний самостійний твір, який працює не лише завдяки відсилкам до творчості старого Говарда Філіпса. До речі, в «Двору» є два сиквела — «Неономікон» (який скоро вийде українською!) і трохи масштабніший «Провіденс». Усі три коміксах варті уваги, хоча малюнок в них... ну, скажімо, типовий для аватарівських коміксів початку 2000-х. Зате поєднання ідей Мура та Лавкрафта — справді якийсь шалений позаземний коктейль!
А ось геть новий комікс Miskatonic, який стартував восени минулого року, виявився якимось ніяким, навіть попри цілком симпатичну візуалку. Так, там ніби є якийсь базовий екшн, загадки і містика, але поки що я його читаю лише через надію, що далі буде краще.
Надзвичайно крута новина — видавництво Vovkulaka випустять легендарний, неймовірний, величезний комікс «Із пекла» українською! Ще й перекладатимуть саме неймовірно красиву кольорову версію, в якій лише сто сторінок займають коментарі Алана Мура.
«Із пекла» — мабуть перший комікс, який спадає мені на думку, коли говорять про «серйозну» графіку. І навіть не тому, що це похмура і кривава історія про найвідомішого серійного вбивцю Великобританії, а просто тому що це навіть не трилер і не горор, а повноцінне історичне дослідження теми. Факти, дати, імена, теорії — у цьому коміксі більше інформації про вбивства у Вайтчепелі (Різник, здається ж, оперував саме там?), ніж у будь-якому документальному фільмі чи подкасті на цю тему.
Ну і взагалі шалено круто, що нарешті український ринок коміксів став настільки сміливим, що видавці беруться за такі великі і дорогі проєкти. Значить, нарешті формується великий прошарок читачів, для яких мальопуси — не просто забава для дітей, яку можна купити на виході з «Книгарні Є», а щось, на що не шкода витрачати гроші. Так чи інакше, я страшенно радію і сподіваюсь, що далі ситуація буде лише покращуватися, навіть попри усі карантини і економічні проблеми, які на нас вивалив 2020 рік.
Не знаю, чи в мене досі є російські читачі, але якщо ви ще тут, то зверніть увагу на цю інфу
Читать полностью…
На цьогорічній конференції Disney показують занадто багато всього, аби це писати в канал (шукайте потім усі трейлери та розбір анонсів на Vertigo!), але ось цим я не можу не поділитися. Перший кадр Оскара Айзека у ролі Марка Спектора з серіалу «Місячний лицар»! 🌝
Читать полностью…
Усі говорять про новий нетфліксовський анімований серіал Inside Job, тож і я не втрималася та вирішила вставити свої п’ять копійок. Відразу зроблю невелике занудне зауваження — цей серіал не зовсім вірно описують як «нову роботу Алекса Гірша, творця Gravity Fall», бо насправді Гірш там лише виконує роль виконавчого продюсера, а авторкою ідеї та головною сценаристкою виступає Сіон Такеуті. Утім, вона теж свого часу працювала над «Ґравіті Фоллз», тому й не дивно, що між серіалами багато спільного.
Що до самого серіалу Inside Job, то він… приємний. Смішний, динамічний, з мільйоном попкультурних референсів щосекунди і з крутезним акторським складом (Ліззі Каплан! Крістіан Слейтер!). Але неймовірним його не назвеш — надто вже передбачуваний там сюжет, та й кожна серія нагадує з десяток схожих історій. Тому раджу дивитися хіба що якщо ви любите тему усіляких конспірологій, теорій змови та загадок.
Новина, від якої я мала б радісно танцювати, а насправді кривлюся і хитаю головою: «Добрі предвісники» отримають другий сезон. Мені дуже сподобався серіал, я в захваті від хімії між демонічним Теннантом та янголом-Шином, але кому потрібне продовження цієї історії? Ще й продовження, над яким працюватиме лише Ніл Ґейман, а не Террі Пратчетт?
Читать полностью…
Цього року я не дуже встигаю стежити за новими іграми (зате нарешті сіла за «Якудзу» і відчуваю, що забезпечила себе розвагами років так на 15 вперед), але на Vertigo вийшов прям дуже прикольний спецпроєкт про нових Ретчета і Кланка!
Ну, і страшенно тішить вже сам факт того, що PlayStation потихенько розводять активність на нашому ринку та беруться за такі прикольні проєкти — ще пару років тому ми про таке хіба що могли мріяти.
https://vertigo.com.ua/pobutova-fantastyka-zastosovuiemo-hadzhety-z-hry-ratchet-clank-rift-apart-u-realnosti/
А на кікстартері збирають гроші на те, щоб нарешті видати повноцінний велетенський омнібус найбільш навіженого комікса, який я взагалі колись читала — God Hates Astronauts. Колись дуже давно я вже писала про цю штуку, але у двох словах нагадаю: це абсурдна і наповнена чорним (прям ну дуже чорним) гумором історія про команду надзвичайно неадекватних супергероїв. Уявіть собі The Boys, але з меншою кількістю соціальної критики і з більшою кількістю... сюрреалізму, подружніх зрад, астрофермерів і тигрів, що їдять чизбургери. Це дикий, дикий комікс, і я дуже сподіваюсь, що нарешті про нього почнуть трохи більше говорити.
https://www.kickstarter.com/projects/ryanbrowne/the-god-hates-astronauts-680-page-omni-mega-bus-hardcover
Довгі великодні вихідні стали класним приводом нарешті взяти себе в руки, абстрагуватися від усіх робочих і домашніх справ, і продивитися найцікавіші коміксні новинки останніх тижнів. Тож розповім пару слів про нові серії, які завоювали моє серденько.
Першим до рук потрапив дебютний випуск мінісерії Cyberpunk: You Have My Word від видавництва Dark Horse. Попри те, що сама гра дратувала мене протягом усього проходження (ох вже ці завищені очікування після улюбленого, неперевершеного «Відьмака»!), мене усе ще інтригує неоновий, брутальний світ футуристичного Найт-сіті. Тож поки CD Projekt Red доводять свою багатостраждальну гру до ладу, я перебиюся коміксами від Dark Horse. І ось до них поки жодних претензій — це шалено атмосферні історії, які розкривають світ гри під неочікуваними кутами і додають Найт-сіті того різноманіття і фактурності, яких не вистачало самому «Кіберпанку». Наприклад, You Have My Word розповідає про банду Валентінос, які намагаються завадити розбудові міста. Сюжет поки трохи заплутаний (але це лише перший випуск з чотирьох), але малюнок надзвичайно крутий, і нарешті тут є відчуття того, що події відбуваються у живій екосистемі, яка існує за власними правилами. Тут є своя культура та естетика, звичаї та неписані закони, а сам комікс — ніби коротка і дуже захоплююча екскурсія цим екзотичним світом. Обов’язково читатиму далі, і вам раджу. Особливо, якщо ви теж сумуєте за нереалізованим потенціалом світу гри.
Після цього натрапила на новенький комікс Stray Dogs від Image Comics, який у рецензіях часто описують як «щось середнє між мультфільмом „Леді та бродяга“ та трилером „Мовчання ягнят“». Власне, це доволі точне порівняння — комікс розповідає про цуценя на ім’я Софі, яке за загадкових обставин потрапляє до рук приємного добродія, що перетворив свій дім на прихисток для бездомних собак. Тепер, здавалося б, Софі може спати спокійно — у неї доброзичливі нові друзі, повна миска корму і теплий плед, під яким можна досхочу відсипатися. Але головну героїню постійно переслідує дивне відчуття, ніби щось не так. Можливо, це тому, що вона ніяк не може зрозуміти, що ж трапилося з її попередньою власницею? Не буду спойлерити вам сюжет, але якщо ви водночас любите милі історії про тварин і напружені психологічні горори, то Stray Dogs — ваш ідеальний комікс. Загалом мінісерія складатиметься із п’яти випусків, і перші чотири вже можна прочитати. А точніше — обов’язково треба прочитати!
Ну і нарешті дісталася до коміксу, на який давно вже чекала — горор-антологію The Silver Coin художника Майкла Волша, перший випуск якої написав Чіп Здарскі. Взагалі не уявляла, що можна очікувати цієї історії — Здарскі насамперед відомий як знатний троль, людина з дуже специфічним почуттям гумору і платонічний партнер Метта Фрекшна. Але тут Чіп раптом написав похмуру історію про славу, давні прокляття і психологічно неврівноважених рок-зірок... і видав цілком пристойний комікс. У наступних випусках антології сценаристами виступатимуть Джеф Лемір, Келлі Томпсон та Ед Бріссон, тож уважно стежитиму за нею і надалі. Хоча за нею варто було б стежити навіть заради одних лише малюнків Майкла Волша — вони шалено атмосферні і красиві.
Великі онгоінги Marvel та DC поки залишилися без уваги, але і до них я незабаром дістанусь — треба ж знати, що там у них відбувається.
А ось і перші кадри екранізації коміксу Sweet Tooth — напевне, найбільш емоційної та прекрасної історії, яку я читала останніми роками. Комікс Джефа Леміра розповідає про постапокаліптичний світ, у якому чомусь народжуються немовлята-гібриди з рисами тварин. Головний герой — хлопчик-олень, який разом зі своїм строгим та релігійним татом живе у лісі, аж поки одного дня за ним не приходять зловісні незнайомці. Знаю, мій переказ звучить не дуже багатообіцяюче, але це справді шедевральний комікс, який демонструє найсильніші сторони Леміра. Дружба, трагедії, дитяча наївність і захоплюючі пригоди, стосунки між батьками і дітьми — серйозно, якщо ви давно не плакали над коміксами (але хочете!), то негайно читайте «Ласуна».
Перші кадри екранізації від Netflix виглядають... дешевенько, але критикувати адаптацію ще зарано. Побачимо, що з цього вийде.
Королева ґіків Емілія Кларк не лише зіграє у марвелівському «Таємному вторгненні», але й пише власний комікс для Image. Мальопис називається Mother of Madness (ага, ось вам і відсилка до «Гри престолів»!) і розповідатиме про молоду матір, у якої раптом з’являються надзвичайні здібності. За словами самої Кларк, комікс буде нагадувати історії про Дедпула — тут буде багато гумору, попкультурних референсів і легкого психоделу. Що ж, мені вже подобається! Треба буде оцінити перший випуск, який вийде вже 21 липня.
Читать полностью…
Здається, я вас уже трохи дістала тим, що пишу лише про новинки українських комікс-видавництв, але в мене тут аж дух перехопило від крутості! Комікс Алеша Кота за мотивами «Бладборна» — це ідеальна готична історія, повна загадок, психоделічних відсилок, атмосферних лавкрафтівських жахіть та іншої краси. Це просто любов!
https://www.instagram.com/p/CM2S1Z7HSd5/?igshid=103pv35pyvr2y
Ексцентричний українськомовний комікс-коктейль березня: культове ультранасильство «Крутозвареного», на диво прозаїчні підліткові пригоди «Арчі» і милий «Малий Марвел». До речі, комікс Марка Вейда про Арчі Ендрюса виявився неочікувано... адекватним. Після трешового серіалу «Рівердейл» від CW я підозрювала, що тут теж будуть боксерські поєдинки з ведмедями, навіжені культисти та вбивчі настільні ігри.
Читать полностью…
Ви лише подивіться, яка краса нарешті вийшла українською! Хоч я не дуже люблю стиль малюнку Джефа Дерроу, «Круто зварений» — один із найбільш по-класному шалених коміксів за всю кар’єру Френка Міллера. Знаючи Міллера, це справді вражаючий комплімент — ви лише згадайте його ультрамаскулінну історичну епопею «300» чи драматизм «Шибайголови».
https://www.instagram.com/p/CMj5WpGHo74/?igshid=1w86x5cfg5ci0
Готучись до виходу режисерської версії «Ліги справедливості» (так, в мене п’ятимісячна дитина і я нормально не спала вже півроку, але я все одного знайду чотири години на цей ваш «Снайдеркат»!), натрапила на цікавий профайл від Vanity Fair. І ось після нього в мене остаточно склалося враження, що Зак Снайдер — трагічна жертва обставин. Це постановник з доволі специфічним баченням, якого велетенська корпорація раптом оголосила своїм месією, і в якому потім цілком передбачувано розчарувалася. Я далеко не фанат його стилю — досі не можу забути усі ці дикі коменти, в яких Снайдер чомусь кітчився тим фактом, що ось в нього настільки реалістичний і дорослий світ, що тут навіть Бетмена можуть зґвалтувати в тюрмі. Ну, і цей постійний релігійний символізм вже трішечки дістав, якщо чесно. Ну але і таке має право на існування, нехай.
Питання скоріше ось в чому — яким чином Warner Bros. справді розраховували на те, що безкомпромісно пафосний, гіперболізовано похмурий світ Снайдера сподобається УСІМ їх глядачам — загадка. І те, як вони безцеремонно витіснили Зака після того, як зрозуміли власну помилку — просто meh.
https://www.vanityfair.com/hollywood/2021/02/the-true-story-of-justice-league-snyder-cut
Дивлюсь ось на новини української комікс-індустрії і прям серденько співає — он Мальопус, наприклад, анонсували переклад одного з найкращих супергеройських коміксів останніх років, безмежно іронічне і стильне «Соколине око» Фрекшна і Ахи! Не буду вчергове розповідати, за що я шалено люблю цю історію, але якщо ви її ще не читали, то ви справді in for a treat, я навіть трішечки заздрю.
Ось би зараз ще хтось взявся за культові хіти Image (наприклад, за Sex Criminals чи за Wicked and Divine) і я б взагалі плакала від щастя. А пам’ятаєте ті темні і сумні часи, коли з коміксів українською були хіба що якісь «Смурфи»?
https://www.facebook.com/2129865880404036/posts/3625702520820357/?d=n
Що може бути більш романтичним за... «Бетмена»? Окей, пригоди холоднокровного Брюса Вейна зазвичай складно назвати дуже милими. Зазвичай. Бо ви ж пам’ятаєте, як пару років тому Том Кінг розкривав складні, але надзвичайно емоційні (і let’s be honest — до біса сексуальні) стосунки Бетмена та Жінки-кішки у своєму рані? Якщо вам сподобалась уся ця шалено контраверсійна історія з шлюбом Вейна, то ви точно оціните нову міні-серію Batman & Catwoman. Поки можна прочитати тільки перший випуск, але новий комікс Кінга виглядає багатообіцяючим — тут багато ностальгії, ще й переплітаються три історії з минулого, теперішнього та майбутнього Селіни та Брюса. Правда, поки складається враження, ніби в ці 22 сторінки спробували увіпхати аж надто багато матеріалу, і загальна історія поки вимальовується трохи туманно.
Ну, зате центральна пара виглядає неймовірно гаряче. Так, навіть гарячіше, ніж можна було б очікувати від двох закоханих супергероїв, які постійно ходять в костюмах зі шкіри та латексу. Добре, що комікс видає «дорослий» імпринт DC Dark Label.