⚖️ В американському Forbes вийшов текст про дискусію між інвесторами-мільярдерами щодо регулювання ШІ. Ключові герої — Вінод Хосла, Рід Хоффман, Марк Андрісен. Можна також подивитись відео на 15 хв.
Дехто проактивно ініціює регулювання ШІ — нібито для того, щоб мінімізувати ризики. Інші (зокрема Андрісен) вважають, що не варто уповільнювати розвиток індустрії, треба максимально розвивати опен сорс, а всі передчасні розмови про регулювання — це спроба лідерів ринку закріпити свою позицію (regulatory capture). Або принаймні зробити майбутнє регулювання більш прийнятним для свого бізнесу.
Це цікава дискусія, в якій зараз немає простих відповідей. На кону — доля проривних інновацій, мільярди доларів і питання національної безпеки. Картину ускладнює глобальність питання — країна, яка обмежить розвиток ШІ-індустрії, дасть гандикап конкурентам.
P.S. Почитав трохи про EU AI Act і думаю, добре що нам поки що цього не треба виконувати.
🇪🇺🌍 EBRD приймає заявки на свою нову програму для українських стартапів. Виглядає дуже цікаво. Деталі читайте за лінком. Серед критеріїв відбору — less than two years of revenue generation and turnover between €100k and €1m.
Заявки приймають до 10 червня. Подавайтесь і скиньте знайомим фаундерам!
EBRD — це найбільший інституційний інвестор в Україну, який лише від початку вторгнення проінвестував в українську економіку €4 млрд. А ще це один з найбільших інвесторів в Horizon Capital. Солідна інституція з потужним впливом та експертизою. Раджу подаватись. Якщо пройдете, напишіть мені потім, цікаво дізнатись як пройде програма.
📊 Окремо винесу цей цікавий графік. Він показує, які компанії торгуються з премією або дисконтом відносно ринку.
Горизонтальна вісь - Rule of X, спеціальна метрика, яка відображає одночасно зростання і прибутковість компанії. Нижче розповім про неї детальніше.
Вертикальна вісь - Price to Sales ratio (в скільки доларів капіталізації ринок оцінює кожен долар продажів компанії).
🥳 Сьогодні у мене день народження!
Дякую вам, що читаєте мої публікації, реагуєте і коментуєте. Особливо радий зустрічати вас в офлайні. Ви суперпрофесійні і просунуті люди, радий бути для вас корисним.
Привітати мене можна ось тут. Зібрані кошти передам на збір підрозділу Ватага Браво, в якому воює мій друг. Вони тримають оборону на Донеччині, на ділянці фронту де зараз ідуть активні бойові зіткнення, тож ваша підтримка буде дуже доречною.
Всім гарного і мирного дня! 🫂
💸 Взагалі така практика як заохочення працівників та топ-менеджменту акціями/опціонами є дуже правильною з точки зору incentives alignment. Працівники мають skin in the game, відповідно і вкладаються в успіх компанії — тому що їх активи зростають пропорційно зростанню компанії. Історії з rest and vest чи такі казуси як з NVIDIA це швидше виняток.
Ось наприклад дані за 2023 рік по США. Можна отримати непогану частку в компанії, навіть не будучи її засновником. А потім, наприклад, продати її на пізніших раундах при вищій оцінці новим інвесторам, чи дочекатись liquidity event - acquisition or IPO. Звісно, після періоду вестингу (зазвичай чотири роки).
Це можливість, про яку у нас чомусь рідко говорять. А дарма.
💰👀 В технологічних компаніях акції або опціони складають суттєву частину компенсації працівників. Коли акції зростають в ціні в 30 разів за 5 років, багато працівників стають мільйонерами. А якщо ти мільйонер, то і працювати не дуже хочеться. Особливо якщо у компанії немає конкурентів. Далі — цитати зі статті Business Insider за грудень 2023:
Nvidia's stratospheric rise this year has engendered an unusual problem: Some of the longer-tenured employees, sitting on a wealth of company stock, are no longer doing their fair share of work.Читать полностью…
It's a big enough issue that Nvidia CEO Jensen Huang felt the need to address it during last month's internal all-hands meeting.
Many Nvidia employees have become incredibly rich after the company's stock is up by about 1,200% over the past five years. One unexpected by-product of that success has been the growing tension between employees, where some staffers feel the old-timers are simply not pulling their weight.
Almost every tech company at some point faces a similar problem, where longtime employees who know their way around the company "coast" through their jobs. Silicon Valley has a phrase, "rest and vest," for employees who get paid without doing too much work, waiting for their stock awards to vest.
The explosive demand for Nvidia's advanced chips is only adding to the complacency. Nvidia's GPU chips have become one of the most sought-after products in tech this year, as they serve as the backbone of many generative AI services, such as ChatGPT.
That popularity is making some Nvidia employees' jobs easy. One person said Nvidia now had more leverage than ever with its customers, as cloud providers and artificial-intelligence companies were desperate to get its GPU chips.
The newfound riches among Nvidia employees may also be dulling motivation. One person estimated that even middle managers were now making more than $1 million a year in total compensation from the skyrocketing value of stock awards. Like many tech firms, Nvidia pays part of its employee compensation in company stock, which is up roughly 230% this year.
🎤 Мали гарну дискусію на про штучний інтелект в Україні на DOU Day. На LinkedIn написав трохи більше.
Звісно, в умовах війни розвивати будь-яку індустрію це як котити камінь вгору. Але все одно треба думати про те, як навіть в таких умовах, з дуже обмеженими ресурсами, не загубити той потенціал, який у нас є.
Перше, що спадає на думку:
- не допустити занепаду STEM-освіти, це база
- розвивати культуру підприємництва - з цим слабко зараз
- максимально залучати талановитих українців з еміграції як менторів, інвесторів та коннекторів до інших екосистем, в першу чергу Silicon Valley
Що думаєте?
🧠 💰Гарний звіт State of AI investing від Dealroom:
- ситуація на глобальному ринку інвестицій в AI
- цікаві стартапи в окремих індустріях (mobile, ads, cloud, energy, defense, biotech, healthcare...)
- AI в Європі
В коментарях кілька цікавих слайдів.
🎤 Буду сьогодні на цікавому івенті - Demo Day стартап-акселератора від CIVITTA.
Буду модерувати дискусію про фандрейзинг між фаундерами та інвесторами. Фундаментально важлива тема: в цьому процесі чим краще обидві сторони розуміють одна одну, тим продуктивніша співпраця.
Тим приємніше буде вести дискусію з такими учасниками як Юрій Заремба (кофаундер AiSDR, пройшли YC, залучили $3 млн), Даниїл Лубкін (кофаундер Beholder, залучили $1 млн) та Влад Тісленко (партнер SMRK, одного з найактивніших українських фондів).
І звісно ж рекомендую послухати власне пітчі випускників акселератора, і особливо питання від інвесторів до них. Це дуже корисно.
Підключайтесь, буде цікаво!
🏆📈 Хвиля розвитку GenAI триває уже достатньо, щоб можна було виділити найуспішніші компанії і проаналізувати, що саме вони роблять правильно. Венчурний фонд Menlo Ventures саме так і зробив: вони розглянули десять ранніх переможців цієї гонки, які зростали швидше відомого SaaS-бенчмарка $1M ARR → TTDDD і проаналізували, як саме вони створюють цінність для користувачів. Вийшов цікавий та пізнавальний матеріал, ключове винесу сюди, а приклади читайте за лінком.
1. Displace services with software
Software may be eating the world, but not as fast as you’d think. Nearly 80% of the economy is service-based, largely untouched by technology due to the abundance of unstructured data and complex reasoning requirements. Generative AI is now making inroads into these previously underserved sectors, turning SaaS on its head with “Services-as-Software.”
2. Target work that is high-value, high-volume, or facing labor shortages
The roles where AI can have the largest impact are high-value (e.g., software engineers and lawyers), high-volume (e.g., customer service and business development representatives), or in areas with worker shortages (e.g., nurses).
3. Seek pattern-based workflows with high engagement and usage
Most AI apps are copilots that share work with an employee, while some are agents that can automate tasks entirely. Either way, a great place to seek a moat for AI apps is pattern-based workflows with regular usage and habitual engagement, rather than those that rely on data or network effects alone.
4. Unlock proprietary data
Over 80% of enterprise data is inaccessible because it’s trapped in unstructured file formats or document stores like your email inbox. By leveraging LLMs to make this data usable, AI-native apps can build proprietary data moats over time.
5. Embrace zero marginal cost creation
Generative AI enables infinite scaling of written content, images, and potentially even software and products, unleashing creation possibilities across the enterprise—from cold sales outbounds to personalized marketing to compelling visual assets.
6. Build where incumbents aren’t, can’t, or won’t
Identify areas where GenAI can unlock net-new capabilities, incumbents are slow-moving, or the dominant player fails to imagine what is possible with AI.
7. Win with compound AI systems rather than models
The most successful AI apps focus on adding value at the data and infrastructure level; they win through novel architectural approaches, including chain-of-thought, tool use, agents, and appropriate model choices for the function at hand (versus relying on a single monolithic model).
🔬Пошук product-market fit — одна з ключових задач для стартапів ранніх стадій. Компанія може пройти через багато експериментів та півотів, поки не знайде відповідь на питання, який продукт треба будувати і для яких користувачів. (Це, до речі, буквально фундаментальні питання економіки — що виробляти, як і для кого).
Хочу поділитись двома корисним ресурсами для фаундерів. Перший — The Arc Product-Market Fit Framework від фонду Sequoia, одного з мастодонтів Кремнієвої долини. В тексті за лінком — їх підхід до PMF, яким вони діляться зі стартапами в своєму акселераторі Arc. Автори виділяють три архетипи PMF в залежності від того, як користувач бачить проблему: hair on fire (нагальна і болюча проблема), hard fact (проблема, з якою користувач вже звикся) і future vision (щось радикально нове, на кшталт iPhone). Кожен з цих типів проблем вимагає різних підходів до аналізу ринку та побудови продукту. Цікаве читання, рекомендую!
📹📉 А пам'ятаєте, колись всі масово відкрили для себе Zoom?
Зараз вартість акцій Zoom — на історичному мінімумі, хоча виручка компанії зросла вдесятеро з часів IPO у 2019. Чому?
Вартість акцій залежить від віри інвесторів в майбутнє компанії. В розпал пандемії Zoom швидко набирала користувачів і очікування інвесторів були на піку. Зараз зростання уповільнилось і ніхто не хоче тримати акції компанії, яка не буде зростати.
✍️ Сем Альтман — стартапам: будуйте продукти з урахуванням того, що наступні моделі будуть ще кращими. Інакше ваша компанія буде мати сенс лише до наступного релізу GPT.
Читать полностью…⏺ З цікавістю стежу за спробами створити AI hardware. Щось крім смартфона і смарт-годинника. Є цікаві спроби - смартфон з голосовим управлінням Rabbit, буквально вчора анонсували кліпсу для запису мітингів Limitless. Напевно, ви бачили демо Humane - брошки з голосовим управлінням, яка проектує екран прямо на долоню користувача. Компанію заснували в 2018 році виходець з Apple разом з дружиною. Підняли $230 млн, шість років працювали над "вбивцею iPhone" і врешті в січні показали щось незрозуміле - масивний гаджет з незрозумілими юзкейсами і батареєю, яку треба замінювати кожні кілька годин.
Вчора вийшов цікавий розбір цього хардверного фейла - ессе про роль венчурного капітала в історії подібних компаній та про помилки фаундерів, які прирекли Humane на неуспіх: підняли забагато грошей, позбавивши себе можливості стійкого розвитку, довго розробляли перший прототип замість швидких ітерацій, не встигли з таймінгом - тренд на відмову від екранів давно пройшов, не були гнучкими і продовжували робити ставку на автономний мобільний гаджет замість пейрингу зі смартфоном, наслідували продуктовий підхід Apple, не будучи в позиції для цього. Гарний текст, рекомендую. Автор - Benjamin Sandofsky, розробник (ex-Twitter), фаундер додатку для фото на iOS Halide.
Як вам взагалі хардвер-продукти з AI? Мене з усіх, про які читав, більше всього зацікавив Rabbit:
- The Rabbit R1 is an AI-powered gadget that can use your apps for you
- Limitless is a new AI tool for your meetings — and an all-hearing wearable gadget
- These $349 smart glasses have ‘AI superpowers’ and a comical charging nose
- Welcome to the AI gadget era
До речі, про оборонні технології. Цікавий матеріал про те, як американські дрони виявились не придатними до реалій сучасної війни, де доводиться літати в умовах РЕБ, а програмне забезпечення треба оновлювати ледь не щодня.
Нам за США не варто переживати — вони використають фідбек з нашого фронту, покращать свої дрони і оновлять процеси (зараз їхні постачальники дронів не можуть оновлювати софт без апрува від Міноборони — вимога безпеки). Головне щоб у нас при цьому було своє якісне виробництво.
Most small drones from U.S. startups have failed to perform in combat, dashing companies’ hopes that a badge of being battle-tested would bring the startups sales and attention. It is also bad news for the Pentagon, which needs a reliable supply of thousands of small, unmanned aircraft.
In the first war to feature small drones prominently, American companies still have no meaningful presence. Made-in-America drones tend to be expensive, glitchy and hard to repair, said drone company executives, Ukrainians on the front lines, Ukrainian government officials and former U.S. defense officials.
Absent solutions from the West, Ukraine has turned to cheaper Chinese products to fill its drone arsenal.
Ukrainian officials have found U.S.-made drones fragile and unable to overcome Russian jamming and GPS blackout technology. At times, they couldn’t take off, complete missions or return home. American drones often fail to fly at the distances advertised or carry substantial payloads.
American drone company executives say they didn’t anticipate the electronic warfare in Ukraine. In Skydio’s case, its drone was designed in 2019 to meet communications standards set by the U.S. military.
Ukrainian forces are burning through about 10,000 drones a month, which they couldn’t afford if they had to buy expensive U.S. drones. Many American commercial drones cost tens of thousands of dollars more each than a Chinese model.Читать полностью…
Завтра буду вести дискусію про ШІ та дезінформацію в рамках кінофестивалю Docudays.
Вхід вільний!
📊 Вийшов черговий репорт про стартап-екосистеми від StartupBlink. Я скептично ставлюсь до таких рейтингів, починаючи з ідеї поміряти всі міста і країни універсальною метрикою. Але для огляду того, що відбувається на планеті, це гарний ресурс.
Якщо що, Україна на 46/100 місці, Київ - 75/1000.
🌟 Гарна презентація про Magnificent Seven від Dealroom. Детально розкрита тема їх масивних інвестицій, зокрема в AI на різних рівнях стеку.
Нижче додам кілька цікавих слайдів.
📝 Ось найбільш грунтовний матеріал на цю тему, що я бачив. Від крутого фонду Index Ventures. Раніше ділився їх гайдом з масштабування команд. Скиньте знайомим фаундерам.
Читать полностью…Як підвищити маржинальність та операційну ефективність IT-компанії
Друзі, засновник Wiseboard Артур Федоренко запрошує вас на онлайн зустріч з Денисом Руденком, СЕО Yalantis.
Що обговорять:
- Де ховається маржа
- Планування revenue
- Моніторинг і закриття opportunities
- План/факт по годинам та грошам
- Маржинальність по людям / проєктам / акаунтам
- Ресурсні календарі (заміни) - відпустки, внутрішні активності
- Доступність ресурсів
- Зливні ями: куди витікають гроші
- Завантаження людей на 2 і більше місяців наперед
- Облік правильності даних
- Менеджмент зарплат, овертайми, андертайми
- Матриці компетенцій, очікування від різного рівня компетенції, та інше.
Вебінар розроблений на основі досвіду роботи з компаніями розміру 70-400 людей та рекомендований фаундерам та СЕО ІТ-компаній.
30 травня о 19:00 за Києвом.
Реєстрація: https://bit.ly/3UP4uei
#промо
🤔 Невеликий інтерактив.
Якщо ви тільки не сиділи останній рік під каменем, то чули про неймовірний перфоманс NVIDIA — капіталізація компанії зросла на 3000% за останні 5 років! Чому так вийшло, ви теж в курсі — лопати під час золотої лихоманки і так далі.
Проте це призвело до неочікуваної внутрішньої проблеми в компанії. До якої?
Пишіть в коментарях. Відповідь напишу пізніше.
📊 Magnificent Seven ("неймовірна сімка") - так називають сім американських технологічних компаній з найвищою капіталізацією: Meta, Amazon, Apple, Tesla, Alphabet, Microsoft, Nvidia.
📈 На них припадає 30% капіталізації S&P 500 (індекс 500 найбільших публічних компаній США) та 75% зростання цього індексу за минулий рік.
💰 А ще вони є рекордсменами серед компаній з венчурного фінансування, капітальних інвестицій (в тому числі в розробку) та викупу акцій.
🤯 Сумарний обсяг інвестицій цих сімох компаній приблизно рівний ВВП Швеції.
🤓 Долучився до Українського фонду стартапів - pro bono допомагаю команді оцінювати стартапи в сфері AI.
Якщо ви пропустили: нещодавно УФС відновив грантову програму підтримки стартапів за підтримки WNISEF. Можна отримати на свій проект $25K або $50K. Тож не вагайтесь, подавайтесь, і передайте знайомим фаундерам.
P.S. Тепер я офіційно експерт 😂
🔍 Ще один підхід до product-market fit — від фонду First Round Capital. Це солідний фонд, один з перших інвесторів в Uber, Square та Roblox. Вони проводять програму з PMF в офлайні (можете податись, якщо ви в Каліфорнії), серед спікерів — фаундери їх портфоліо компаній.
Зміст першого заняття виклали в публічний доступ — там детально розписані виміри та рівні PMF і як компанії можуть рухатись між ними, з прикладами з досвіду портфоліо фаундерів. Корисне читання!
Бонус: кількадесят кейсів з пошуком PMF з блогу First Round.
🖼 Один з найпомітніших consumer oriented AI-стартапів — сервіс для генерації презентацій Tome. Запущений в 2022 (до ChatGPT!) екс-менеджерами Meta стартап швидко набрав користувачів — 10 млн за 10 місяців, здебільшого безкоштовних. Підняв $81 млн від солідних інвесторів (Coatue, Greylock). З часом зіткнувся з проблемами, спільними для всіх AI-сервісів — розчарування користувачів після завищених очікувань, повільне зростання виручки та висока собівартість роботи сервісу (Tome працює на моделях Open AI, Anthropic та Stable Diffusion). Мільйонні бюджети пішли на рекламу та промо у інфлюенсерів. Всередині компанії наростали протиріччя — частина команди пропонувала сфокусуватись на enterprise сегменті, зокрема на спеціалістах з продажів та маркетингу, які регулярно використовували сервіс та були готові платити за додаткові фічі. Тоді як фаундери продовжували орієнтуватись на ширшу аудиторію, включаючи фрілансерів та стартаперів. За даними The Information, наразі annualized revenue rate Tome складає $3.5 млн (тобто місячна виручка складає менше 300k). Не дуже capital efficient, правда?
Вчора стало відомо, що фаундери таки вирішили переорієнтуватись на B2B напрям, заодно звільнивши 20% співробітників. Тепер Tome позиціонують як AI-native research & design platform behind better sales meetings. Підписка коштує від $16/місяць, безкоштовна версія позбавлена AI-фіч. Ось такий поворот на шляху до прибутковості. Можна очікувати, що з часом такий півот зроблять ще багато AI-стартапів — від дешевого сервісу "для всіх" до більш високого цінника для бізнес-користувачів з певної ніші з чіткою ціннісною пропозицією.
До речі, їх конкуренти Gamma нещодавно дістались до позначки в 10 млн користувачів, залучивши всього $7 млн інвестицій. Рік тому я тестував три AI-сервіси для презентацій — Gamma, Tome та Beautiful, і перший виявився для мене найбільш зручним і зрозумілим. Ось тут писав про нього, а тут — приклад гарної презентації в Gamma від a16z. До речі, якраз про consumer AI.
💡 Рекомендую звернути увагу — Сергій накопичив за свою кар'єру крутий досвід управління компаніями різного масштабу, тож його програма буде корисною для молодих CEO, топ-менеджерів, власників та фаундерів незалежно від масштабів бізнесу. Загалом це дуже правильний підхід до професійного навчання — переймати досвід людей, які вже пройшли певний шлях, винесли з нього уроки і готові ними ділитись!
===
Молоді підприємці регулярно стикаються з проблемами в менеджменті, які добре відомі та давно вирішені. Розв'язують їх самостійно з нуля, роблять це, як правило, неефективно, часто тільки поглиблюючи проблеми.
Одна з причин, чому так відбувається, полягає в тому, що вони просто не знають про існування готових рішень для своїх проблем. Іноді вони взагалі останніми розуміють, що їхній проєкт є вже не тільки перспективним сервісом або популярним мобільним застосунком, а й компанією, в якій працюють живі люди, і якою треба якось керувати.
Курс молодого CEO від Сергія Петренка — для тих, хто втомився винаходити велосипеди та запідозрив, що проблеми в розвитку його компанії не унікальні. В ньому зібрано досвід роботи Сергія на управлінських посадах в різних галузях — від начальника залізничної станції до коворкінгу, — та наводиться безліч прикладів з життя відомих компаній — від Apple до OpenAI.
За лінком — подробиці, програма та відгуки від учасників курсу: https://junior-ceo.com
За промокодом brodetsky ви отримаєте знижку 10%.
#промо
📡 Трохи цікавих деталей від CEO Датагруп-Volia:
«Це рубікон для цієї угоди – найбільшої за останні 10 років M&A в Україні», – каже Forbes Михайло Шелемба, CEO провайдера домашнього інтернету «Датагруп-Volia», якого також купує Ньєль.
Після завершення угоди Шелемба очолить обʼєднану lifecell і «Датагруп-Volia». «Без позитивного рішення щодо цієї справи угода не відбудеться», – говорить Шелемба.
16 квітня вирішується доля $1,5 млрд інвестицій, до яких входять сума угоди та інвестиційні зобов’язання на п’ять років.
Візія об’єднання «Датагруп», «Воля» та lifecell – це наша спільна з Horizon Capital стратегія ще з 2018 року.
Яка вартість «Датагруп-Volia»? За різними оцінками йдеться про $120-140 млн.
Ви дуже скромно оцінюєте нас. «Датагруп-Volia» належить приватному фонду, що управляється Horizon Capital, тому оцінка була оголошена інвесторам фонду, а в них немає вимог щодо оголошення цієї інформації.
У 2019-му Vodafone придбали за понад $734 млн. Якщо угода з Ньєлєм – це угода десятиріччя, то сума більша.
Можемо сміливо називати це угодою десятиріччя.
На ринку фіксованого інтернету десь 4500 провайдерів. Яка у вас частка ринку?
У нас близько 9–10% ринку за різними підрахунками. 40% ринку контролюють 10 найбільших компаній. Найбільша має десь 15%. Тобто склалися гарні умови для консолідації ринку. Маючи мобільний зв’язок, ми будемо більш конкурентні. У планах – купувати менших провайдерів фіксованого інтернету. Ми завжди ведемо з кимось переговори, бо наша мета – зростати і органічно, і не органічно.
Що ця угода означає для України?Читать полностью…
Ця угода зараз в усіх у світі на радарі. І її значення для економіки України складно переоцінити. Ньєль не просто інвестор. Його знають усі. Він публічна особа, тому резонанс досить великий. Я впевнений, що це стане дуже потужним сигналом для міжнародних інвесторів. У нас немає жодного права проґавити цей шанс. Якщо угода зірветься, то ми не просто не отримаємо позитивного сигналу. Це буде негативний сигнал з точки зору інвестиційної привабливості.
✈️ Національний авіаційний університет очолила Ксенія Семенова — викладачка НАУ, депутатка Київради, потужна і енергійна людина з правильними цінностями. Давно з нею знайомий, навіть мав можливість працювати разом на одному проекті. Дуже правильне призначення! Буду з цікавістю стежити за змінами в НАУ, який нова команда реформує з фокусом на оборонні технології.
НАУ — один з найбільших вишів країни. 25 тисяч студентів. Ефективність там страждає — самі знаєте, як виглядає зараз управління в більшості державних університетів. А в НАУ останні роки з цим було особливо погано.
Зараз уряд проводить в НАУ пілотний проект — створена наглядова рада, незалежний орган, який переймає на себе частину повноважень, зокрема призначення керівника. Нормальний підхід до корпоративного управління, подібно до того як це працює в приватному секторі. На відміну від радянської схеми з "виборами трудового колективу", завдяки якій ректори державних вишів окуповують кабінети на десятиліття.
Якщо НАУ покаже позитивний приклад, то і інші державні університети будуть так реформувати. Побажаю Ксенії і її команді успіхів — на них велика відповідальність! Якщо бажаєте долучитись, наприклад ви випускник НАУ і бачите, як можете допомогти в реформуванні університету, чи маєте ідеї, як залучити ресурси — підписуйтесь на канал Ксенії та контактуйте з її командою, вони відкриті до змістовної кооперації.
Ну і питання до всіх. Припускаю, що більшість читачів тут закінчили державні виші. Що б ви змінили в своєму університеті зараз, якби отримали карт-бланш на будь-які реформи?
Почну з КПІ. Там я би провів аудит, щоб розуміти що з фінансами, як організація заробляє і на що витрачає. І незалежний аудит якості освіти. Зібрав би сильну наглядову раду. Запустив би кілька флагманських магістерських програм з навчанням англійською та викладачами з західних університетів — як в КШЕ. Щоб конкурувати за найкращих студентів. Обов'язково додав би курс з фінансів та підприємництва уже на бакалавраті. Щоб випускники мали бекграунд і в технологіях, і в фінансах — це суперпотужне комбо, з яким легше стати підприємцем або топ-менеджером.
Мій другий університет — КШЕ. Там я би не змінював багато, лише знайшов би новий великий корпус, в якому б вмістились всі студенти. І якось активніше просував би взаємодію між випускниками — потенціал його спільноти дуже крутий. До речі, в КПІ це теж могло б дати цікаві ефекти другого порядку, як і в НАУ.