bagnenkotext | Неотсортированное

Telegram-канал bagnenkotext - Закнижжя!

4802

Привіт Я - Володимир Багненко, психолог і письменник з Півдня, який пише другу книгу про рідний Херсон. Тут веселюсь як можу - про книги, які читаю, а також про авторські будні. Написати: @bgnnk А ще: @BagnenkoPsy про психологію @BagnenkoDaily про Херсон

Подписаться на канал

Закнижжя!

Читати історії вцілілих корисно чи ні? Роздуми на тлі книги «На власній шкірі»

Це важливе питання, про яке я часто роздумую - чи варто читати важкі історії катувань, полону, болю і страждань. Бо ну давайте по-чесному - це важко.
Читаючи цю книгу «На власній шкірі», я переживав багато всього - біль, співчуття, страх, сум, гнів і ненависть до р*сні.

Бо це книга - свідчення тих, хто пройшов окупацію і вижив. Сучасні історії вцілілих. Українські Віктори Франкли та Едіт Егери.
Як людині з Херсону, у якої десятки друзів побували на підвалі (так називала русня короткотривалий полон) або і зараз знаходиться в полоні - для мене це дуже особиста історія.
А як психолог, який щотижня чує такі історії в кабінеті в нашому шпиталі - питання, чи варто ще й у вільний час їх читати.

І я тепер ще більш впевнено вважаю, що читати такі історії важливо.
Врешті, я сам беру схожі історії у військових і з їх дозволу публікую. Бо це народжує розуміння і близькість.

Одразу попереджу - читати ці історії не варто, якщо ви переживаєте особисту травму, або маєте діагностований ПТСР, тривожність, депресію.
Це може привзести до ретравматизації і формування негативного погляду на світ, що може занурити в глибшу депресію чи тривожність.

Але читати ці історії варто пересічному українцю, бо це про наш колективний спротив і формування колективного імунітету.

Що дають такі книги і історії?

Я виділю 3 основні причини.

1. Формування емпатії та морального чуття
Читання історій про біль і виживання народжує більш глибоку емпатію до інших людей. Це допомагає краще розуміти чужий досвід, не знецінювати біль іншого, розвивати людяність. Десь читав, що у дослідженнях з нейроетики вказується, що "емоційне занурення" в літературу може активувати ті ж самі ділянки мозку, що й справжній досвід співпереживання.

2. Ідентифікація з прикладом сили і гідності
Читаючи деякі історії, я усвідомлював які ж прекрасні і гідні українці. Попри все, попри катування
Якщо травматична історія має не лише опис катування чи болю, а й елементи внутрішнього спротиву, надії чи збереження людяності, вона може стати історією підтримки. Людина бачить, що навіть у найважчих умовах можна залишатися собою, робити вибір, чинити спротив, не зраджувати своїм цінностям.

Нам всім потрібна ця ідентифікація з прикладом сили і гідності.
І в цій книзі їх дуже багато.

3. Формування сенсу.
У багатьох випадках історії страждання вміщують пошук або народження нового смислу: «Я вистояв, бо вірив», «Я вижив, щоб розповісти». Це стає потужним ресурсом для формування власних смислів, особливо в екзистенційній кризі.

І чесно вам скажу, що зараз так потрібно формувати власні сенси.
Особливо зараз.
Мене такі книги надихають і підтримують.

І бонусом ось вам 4-та причина.
Історії вцілілих - це імунітет.
Країна-гній - як ракова пухлина, яка постійно лізе в усі щілини. Ми прибили одні ракові клітини, а вони встигли створити ще.
Нам потрібен імунітет на тисячі років вперед, а такі книги - це як вітаміни для нашого організму і вироблення.
Є вроджений імунітет (передається спадково), а є набутий, так от ця книжка - як вакцина, яка формує набутий імунітет.
Формує тут і зараз.

І для загального імунітету від русні - це саме те, що потрібно.

Книжка - тут.
Щиро раджу.

P.S. Додам факт, бо точно знаю, що такі книги продаються гірше, аніж умовні лайт історії, бо активно спілкуюсь з різними видавцями.
Тому щира повага видавництву Лабораторія за те, що все ж продовжуєте видавати ці історії!

Окрема подяка Лілії @lily_hordiienko з видавництва Лабораторія з каналом @tereveni_club, яка порекомендувала цю надважливу книжку!

І прошу вас, давайте гривнею підтримаємо видавництво, купивши цю книгу. Бо це вклад в наш колективний імунітет в тому числі. І вклад в вашу бібліотеку правильних і потрібних книг.

А що ви думаєте, варто читати такі історії? Якщо так — поставте ❤️, якщо ні 💔
Або напишіть в коментарях.

@BagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Книги, кава і гітарист The White Stripes з життєвою мудрістю.

Пишу зазвичай про книги і каву раз на місяць. Після важкої ночі, яку влаштувала русня, більше 300 повітряних цілей, запущених по українцям - хочу написати ще сильніше, бо треба попіклуватись про себе.

Для мене піклування, коли треба швидко - кава і книги.
Заварити свіжу каву і взяти якусь хорошу книгу, навіть на 10 хвилин - це вже відновлення.
Поділюсь з вами новою порцією важливих новинок. Не виспався в цю ніч, тому в цей раз коротко

Книги
✅Чому ми спимо. Мастхев книжка про сон. ВСЛ видають базову базу про сон.
✅Soft Skills. Новинка від Віхоли - книга про управлінські практики і психологію м’яких навичок
✅1984 Те, що зараз важливо перечитати.
✅Healing is the new high - корисна книга про різні вправи, що допомагають в роботі над собою.
✅Уламки дитячих травм - книга про те, як важке дитинство впливає на майбутнє. І як зцілитись.
✅«Хай буде дощ» - вивчаю все від українських психологів. Хороша книга, яка спирається на техніки з класичної когнітивно-поведінкової терапії, терапії співчуття собі та терапії прийняття й відповідальності.
✅На власній шкірі - дуже важка книга. Історії, розказані вцілілими. Історії катувань від р*сні. Я консультую людей, звільнених з полону, тому для мене ці історії не є здивуванням. Але це важлива книга для історії.
✅Можливо вам варто з кимось поговорити - потужна книга де психотерапевтка описує зсередини процес терапії і багато різних історій.
✅Навиворіт. Історія Pink Floyd від їх барабанщика. Люблю біографії

Кава.
на цей раз вся крута:
1. Робочка - смачна кава з смішною назвою. Робоча така кава, я б сказав.
2. Black Velvet - дуже соковита. Назвою і смаком нагадує суміш RHCP + трохи блюзу.
3. Milk Rush - п’ю каву без молока, то ця мені особливо зайшла
4. Colombia - цю випив першою. Смачна і проста.
5. China - трохи дивний смак, але коли закінчилась інша, ця зайшла як діти в школу.

У мене є постійний промокод.
Промокод дає знижку 15% на всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів
Промокод: Багненко
Діє на постійній основі 🌸
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php

А ще у них зараз доставка по всій Європі, є інстаграм Європейський (кому цікаво - підписуйтесь)

А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.


В кінці посту пишу щось психологічне, але після таких ночей хочеться чогось заряджаючого.
Тому поділюсь цікавим фактом, який вчора дізнався і який здається трохи не в тему на перший погляд.

Лідер The White Stripes (гурт, який має яскравий стиль і створив, наприклад, 7 Nation Army, ви точно чули) спеціально використовуває дешеві гітари, що погано налаштовуються. Він пояснював:
«Чим складніше грати - тим зліший і чесніший звук»
Його Red Airline 1964 постійно фоніла, але стала частиною фірмового саунду.

Мені це сподобалось: чим складніше - тим зліше і чесніше.
Іноді складнощі, які ми не можемо змінити — це важко, але завдяки їм відпадає все другорядне.
Ця злість і ця чесність - це хороша злість і чесність, яка допомагає триматись.

Будемо триматись за цю чесність попри труднощі.

Ну і читати класні книги, запиваючи кавою.

А як ваша ніч? І чи читали щось з цього?

P.S. Фото гітариста з його Red Airline 1964 - в коментах.
@BagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Доброго ранку, мої читаки

Ситуація наступна: мого кума, хрещеного Аврори перевели на Покровський напрямок

Тому я відкрила допоміжну банку і

Подарую 3 сертифікати номіналом 750 грн в Yakaboo за донат кратний 200 грн!

Банка👇🏼

https://send.monobank.ua/jar/6NgmtQeAX6

Він пішов добровольцем на початку 2022 року і бачив свою похресницю сумарно разів може 5. А я б дуже хотіла, щоб він бачив її частіше. Хотіла б, щоб він мав можливість читати канал і книжки, бо він любив читати. Але він 4 роки захищав небо, а тепер переведений на дуже гарячий напрямок. І йому треба допомогти! І швидко.

Всі хто знають його дружину, мою близьку подругу, бачили що вони ніколи не відкривали збори йому особисто, всі потреба закривали самостійно. Навіть машину купили самостійно. Але зараз просто немає часу і їм потрібна допомога

Детальна інформація щодо бригади у дружини в дописі

За репост особисто вдячна, бо на першому фото мої дуже близькі люди 💔

Читать полностью…

Закнижжя!

Гори. Книги. Відпочинок на пару днів. Відновлення.
Хочу дочитати прекрасного Толкіна, якого безкінечно відкладав.
Де Світло перемагає Темряву.

Дуже інтенсивні місяці були, пару днів відновлення зараз дуже потрібні.

@bagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Військовий говорить. Мурахи. Осколок в плечі. Злість.

Мене турбують трупи.
Бачу їх постійно. Уві сні.
Тільки уві сні.
Полежав місяць в лікарні.
Місяць побув на реабілітації.
Получив поранення.
І почав лікування.
Осколок в плечі так і залишився.
Хлопець у мене був.
2 кульових отримав
І кулі так і не дістали. Так з кулями і ходить.
***
Мені зараз вже все одно. Ти знаєш що таке 80 днів сидіти на нулі?
Там летить все. Попаде, так попаде.
Настільки все рівно вже стає.
***

Злість на командирів не зникає
Головне не потрапляти на них. Я оминаю.
Скільки хлопців полягло.
Вони всі кучкуються. Тут я їх не бачу.
Один парень. Мені сигарети дає. Пожований.
Каже, був в артилерії.
С300 прилетіло.
Чудом живий залишився.
Бомбить
З цим громом — давно не чув. На громкі звуки дуже погана реакція.
Футболки втомився міняти.
Потний просинаюсь кожний ранок.
Відлюдником був, відлюдником і остався. тільки став більш вспильчивий.
Якщо тема не підходе — то одразу вспихую.

**

Я на еваку працював. Я давно вигорів, як спеціаліст
Робота з 300 задовбала. Я вигорів.
Я втомився від чужого болю, крові і відповідальності за чуже життя.

Ми - евак. Ми завжди приїжджаємо завчасно.
Вже розгорнуті. Стоїмо і чекаємо.


***
Привозив хлопців на позиції.
По машині прилетіла фпв
В задню часть. На пробитих колесах я проїхав аж 4 км.
Загалом 4 фпв прилетіло.
З тих пір відчуття — страх, пригнічення, напруга.
Тепер страх коли в машину сідаю і їду туди — страх появляється. Знаю куди я їду. чого я їду.
Руки трусяться. І це постоянно таке.
От це і хочу пропрацювати.
Раніше спішив жить
А зараз куди спішить.
Можу не спішити. Можу на день роботу розтягнути.

***
З психологом мені треба було спілкцватись років 10 тому…

***
Що турбує зараз?
Колотить з нічого.
Починається колотнеча. Агресія береться
У нас завтра шикування. Я прочитав в чаті, хоча я тут. І вже спати не можу.
Приснився сон, що розбудив всіх в располаге.
Тут випиваю таблетку. І потім засинаю.
Серце тарабанить сильно.
Уникання від спілкування з усіма.
Навушники одягаю.
Люди чужі.
Всі, з ким був — вже нема їх.

***
Часто згадую хлопців. Сумую за ними.
Той самий С. Його вже немає, він пропав безвісти. Але він має прийти в АТБ. Він мені винен каву.
Моїх хлопців розпорошили.
Я вважаю, шо він мені винен каву. Ми так домовились. І я його чекаю.
Я ні з ким не спілкуюсь. Тільки з дружиною.

***
Був у своїх підопічних. Ходжу тут до мурах
Покормив мурах цукром.
Але вони не виявили цікавості.

У них своя екосистема.
Цікаво, як вони бігають.
Цікаво як працює групова робота.

Я і раніше любив природу.
Я по суті добра людина. Природа подобається.
Межу всього, на що спроможна людина — я побачив на війні.
І я розумію, шо нікого в світі немає жорстокішого за людину. Тому люблю природу.
Хочу ізолюватись. В ліс.
Не бачу нічого доброго в людях.

***

Жінка пішла від мене.
Не витримала каже. Я її не засуджую, розумію в чомусь. Але важко.

***
У мене багато злості
Боюсь, що моя злість в дії перейде.
Приїжджаю в місто. Стоїш на своєму корчі для зсу.
В потоці стоять нічого такі машинки.
Паралельна реальність. Різниця між бідним і багатим.
Але під час війни — це не ок.
Одні кровʼю зупиняють агресію. Другі продовжують собі наживатись на крові.

***

Думки б викинути.
Не можу
Хлопців згадую.
Цікаво коли люди роздупляться.
Суспільство різне.
Одні живуть і горя не знають.
Інші багато втратили.
Вже нічого не відчуваю.

***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Нова книжка «Як написати книгу» і чому я люблю нові видавництва?

Одна з речей, які я активно намагаюсь робити постійно - це підтримка нових видавництв.
І, звісно, на Арсеналі - це не виключення.
Бо це не просто одне видавництво - це підтримка культури загалом. Це як велика оеканська хвиля, яку ми або підтримуємо, або вона зменшується.

І вчора вийшло познайомитись з видавництвом «Стретович».

Що мені дуже у них подобається:

1. Молодий і дуже абмітний проект.

Перші книги, які вже вийшли - багато говорять про те, що це дуже довгострокове і класне видавництво.

2. Сімейний бізнес. Родина Дмитра і Світлани Стретович довгий час розвивала проект Літосвіта, а тепер запустили власне видавництво.
Люблю такі проекти.

3. Видають реально потенційні шедеври. Мені хотілось всі, якщо чесно. (наприклад, біографія Олега Лужного, одного з кращих правих захисників в українському футболі, гравця «Динамо» Лобановського, а потім «Арсенала» Венгерв - це дуже потужний крок вперед)


4. Якісний друк
Книги приємно тримати в руках. Якіс

5. Автори і співпраця.
Конкретно в цій книзі зібрані автори, яких дуже хочеться читати (Ростислав Семків, Ольга Купріян, Любко Дереш, Богдана Романцова)

Трохи поговорили про це. Тішусь, що можу проговорити такі важливі на початку шляху. Ну і купив книгу, звісно, бо підтримка тільки на словах не така дієва, як гривнєю.

Ще й вийшло обговорити мою майбутню книгу про втрати, яку пишу на ЛітОсвіті, і яка вже наполовину написана. Тут Дмитро і Світлана виявили зацікавленість. Але головне — дописати класний рукопис.

За це найбільше люблю Книжковий Арсенал.
Прекрасні люди і їх прекрасні проекти!

В коментарях покажу трохи більше про саму книгу!

@bagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Доїхав на Книжковий Арсенал.

Вперше з всі роки я тут тільки 1 день. Зазвичай тусуюсь всі 4. Але цей рік багато навчання в аспірантурі і роботи з військовими, прям дуже.

Але навіть за цей день вже стільки подій, людей, спілкування, що дух захоплює!

Потім розкажу і покажу бажанки і покупки.
І людей.
Але новинки дуже потужні. Одна дуже крута психологічна бажанка, останню забрав!

А ви були цього року?
Що купили, діліться :)

@bagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Можливо вам варто з кимось поговорити Лорі Готтліб - книжка зі зворотньою стороною психотерапевтичної роботи.

Думки, переживання, тривоги психолога, психотерапевта - це рідко обговорюється публічно, зазвичай виключно на супервізіях.
Але звісно це дуже важливо - піклуватись ментальне здоров’я, в тому числі і тих, хто це ментальне здоров’я підтримує.

Ця книга прекрасна тим, що показує як терапія працює, як допомагає і трохи знімає завісу з терапевтичного процесу. Який зазвичай закритий етичними принципами (тут всі історії звісно узгоджені)

Я люблю такі книги. З часів читання Ірвіна Ялома не знаходив нічого схожого.
А ця книжка прям дуже зачіпає і надихає.

Авторка зачіпає найрозповсюдженіші переживання людей і те, як це опрацьовувати в терапії.
А також, як психологам проживати це і справлятись з цим.

Раджу - «Можливо вам варто з кимось поговорити».
В коментарях поділюсь змістом і кількома сторінками першого розділу, бо вони справді терапевтичні.

А вам як, цікаво читати книги про психологів і їх роботу?
Якщо так — поставте 🔥
Бо я люблю таке і ця просто знахідка.
@BagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Книга «У чужомі домі» і чому вона потрібна майже кожному українцю?

Втрата дому через переміщення - це майже завжди важка і травмівна подія.
Вимушене переселення — це не просто зміна адреси проживання, це дуже болючий досвід. Мільйони українців пережили це.

Книга “У чужому домі”
розповідає про те, як це — залишити все, що було рідним, і вчитись жити заново і будувати новий дім заново.

Автор розкриває: що для людини означає дім, як вона себе ідентифікує з ним, з малою локальною батьківщиною та узагальненою Батьківщиною.
Окремо він торкається теми ідентичності, і теми ностальгії.
Як ностальгія може поїдати зсередини.

Детальний і вичерпний посібник для тих, хто працює із темою вимушеного переміщення: психотерапевтів, психологів, консультантів та інших фахівців.
І дуже потужна книга для всіх, хто пережив або переживає сьогодні досвід вимушеного переміщення або намагається зрозуміти, як наша психіка реагує на такі непрості умови.

Навіть якщо ви не втратили дім або відчуття дому — ця книга допоможе вам розуміти мільйони українців, які були вимушено переміщені. Що вони відчувають і, головне, як їх підтримати!

Потужна книга, рекомендую!
Одна з кращих на цю тему

Якщо було корисно, поставте 🔥 або + в коментарях.

#відео
@BagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Книга про втрати — Джон В. Джеймса та Рассела Фрідмана «Відновлення після втрат».

Вона покроково пояснює дії, які допомагають повернутися до життя без емоційного болю і страждань, що виник внаслідок життєвих втрат.

Рекомендую! Якщо було корисно, поставте 🔥 або + в коментарях

#відео
@BagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

📖 «Це ок, якщо ви не ок» — книга, яка чесно говорить про горе, втрати та біль.

Це надзвичайно щира і сильна підтримка для тих, хто переживає важкі часи.

Одна з кращих книг, яка дає чимало важливих думок і допомагає проходити важкі часи горювання і втрат

Якщо було корисно, поставте, будь ласка 🔥 або + в коментарях, дякую!

#відео
@BagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Лікує посмішка дитини. Ми закінчуємось. На позиціях 7 місяців жив. Смак життя пропав. Військовий говорить.

***
Я хочу до сім'ї. Ніщо так не лікує як посмішка дитини.
Мені не психолог потрібен, а моя сім’я.
А ще я пільги взагалі не можу ніякі отримати. У 9 построение, о 18 відпускають, а іноді і до ночі.
До ЦНАПу банально не потрапляю. І взагалі нікуди.


***
Ми заканчуємось.
Хтось на моє місце прийде.
Коли цивільні починають мені щось розказувати — розвертаюсь і уходжу.
Мені нема про шо з ними балакати.
Рік тому їздив додому. Бачив однокласників.
ходять по гражданке.
І живуть так, ніби війни нема
“Щас ми закончимся — ти підеш.”

***
7 місяців прожив на ЕсПешкє
4 человека поруч і все.
Світу не бачив.
Нє, було один раз. Відпустили на похорон. Прям з еспешкі і назад.
Спать перестав. Я і сам не замітив. Мені люди сказали.
По пару часов міг спати.
А потім взагалі перестав.
І так півроку.
Подзвонили до медиків. Відправили якийсь біфрен.
Поспав годину.
Попросив знайомого хірурга дать таблеткі.
Він каже “Я більше не дам. Їдь в госпіталь військовий.”
Поїхав.
Томограма. Був мікроінсульт. І я його на ногах витримав.
Поки не спав — скинув 14 кг.
Бронік одягнув, затягнув і все.
Під таблетками сплю.
Без таблеток не сплю.
На адреналіні. Він своє дає.
Пішли з дружиною в Фору. Все світиться. Все горить.
Купа людей. Всі ходять. Всі говорять.
Шум.
Я сказав їй, піду на вулицю.
Не можу.
В тиші спати не можу.
Під стрельбу. Під штурми.
Скучив за стрельбою. І тому я включаю на ютубі і сплю.
Включиш собі як той серіал.
Ну йде та йде.
В тишині не можу.
Бо тиша — це наступ.
Спів пташок в цьому госпіталі напрягають.
А я откуда знаю чому вони цвірінькають. Там де я був — не цвірінькають.

***
Я не хочу повертатись додому.
Я поїду на позиції звідси.

***

Не привязуйтесь
Бо завтра закапувать.
Ми просто бойові одиниці.
Якщо б бухав — було б попроще мозгам. Я просто не пʼю.

***
Все марно. Нічого не хочу.
Так багато справ було раніше. інтересів.
А зараз я не впевнений, що це було зі мною.

***

Вдома знаходжусь
Штори не відчиняю.
Тільки вдома.
Їжджу тільки на лікування.
Світло не подобається.
Подобається коли приглушене світло.
Хотів би щоб стало як раніше.
Я був здоровий.
Я дуже спілкувався багато.
Я екстравертом був.
Не сидів ніколи вдома.
Завжди гості були.
Можна було просто розслабитись і відпочити, а не чекати, що зараз щось станеться.
А зараз тільки чекаю поганого. А воно не стається.

***
Смак до життя пропав.
Та несправедливість яка була.
Побратими. Важко з цим.

Відлюднення якесь.
Хочеться втікти від людей.
Комфортніше коли я сам.

Особливо важко — чужий контингент. В щось нове вливатись.
***
Найкраще тут — субота і неділя.
Людей немає.
Легше спиться. Звуків ніяких.

Дівчина у мене. Молода. Гарна.
ТІльки я зараз ніякий.

***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.

Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️ або + в коментарях.
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Сьогодні хочу поділитися книгою «Переживаючи скорботу», яку Клайв Льюїс (відомий письменник, автор «Хронік Нарнії») написав після смерті своєї коханої дружини.

Ця книга — це щоденник, який він писав для себе. І вона — справжня підтримка, яка допомагає прожити період втрати і горя. Це місце, де автор відкрив своє серце, сповнене болю, розпачу, безнадії та скорботи.

Це дуже терапевтична книга, яка допомагала і мені в моєму проживанні скорботи в свій час. Тому щиро раджу!

Якщо такі короткі відеоогляди корисні — поставте 🔥
Або + в коментарях.

Дякую!
#відео
@BagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Леся Українка і її поема «Одержима». Читаю, готуюсь до мого курсу про терапевтичне письмо і проживання горя.
Це для мене прям дуже терапевтичне читання. І попри все — дуже корисне і надихаюче.

Вона написала поему за одну ніч, на смертному одрі коханого, щоб прожити власне горе і біль.
Більше про це написав в моєму психологічному каналі: «Психолог під час війни» як текст допомагає проживати горе.

Поема неймовірна.
Прочитав сьогодні.
Дуже важка і сильна!

P.S. поема є не у всіх збірках.
Я знайшов в видавництві КСД. У Віхоли її немає. Книга від КСД, яку читаю, якраз у мене в руках — дуже приємне оформлення.

@bagnenkotText

Читать полностью…

Закнижжя!

Одна з кращих біографій Джона Р.Р.Толкіна. Моє читання вихідних.

Сьогодні в дорозі, в потязі.
Готуюсь до курсу про горе і силу тексту в проживанні важких часів. І вивчаю біографії людей, які проходили складні часи і втрати. Один з них — це Толкін.
На цю дорогу у мене найкраща біографія Толкіна за визнанням багатьох — біографія Гамфрі Карпентера.

Автор навіть був вдома у Толкіна в 1967 році і мав довгу захопливу розмову. Описує це в першому розділі і це неймовірно цікаво. Як Толкін розмовляє, який у нього тон голосу («дивний голос — глибокий і приглушений»), як вибачається за безлад в кабінеті, що кабінет у нього в гаражі поруч з домом («бо авто я не маю ще від початку Другої Світової»). В 76 років Толкін безперестанку ходить по кімнаті і «його енергійність більше нагадує нетерплячість». В кінці розмови Толкін запрошує автора знов до себе в гості чим неймовірно дивує того.
Книга неймовірна.

А що у вас по читанню вихідних?
@bagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Книга для військового — це часто більше, ніж просто книга. Це можливість зануритись в інший світ.

На фото - Саша. Він звільнений з полону.
Ми працюємо.

І книги - один з тих інструментів, який дуже добре працює.

Він любить читати. Перечитав всього Ремарка, Гемінгвея і купу інших книг. Художні І я подарував йому книгу - Осипа Турянського, «Поза межами болю», про Першу Світову.

Він дозволив написати про це.

Всім величезна подяка за те, що підтримуєте.
Звітую про надані книги ось такими короткими історіями.

Робота продовжується.
Я продовжую працювати в шпиталі, купляти книги і дарувати їм. Також закуповую ліки.
якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Книги закінчуються, треба купляти нові.

P.S. Він дозволив написати про нього, розуміючи мету - зменшення прірви між війскьовими і цивільними.
Дякую всім небайдужим.
@bagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Гори, книги і відновлення. 5 висновків з короткої відпустки.

Був у відпустці всього на 3 дні. На Закарпатті, біля Дубового.
Але за цей час трохи встиг відновитись. Піднімались в гору, пили джерельну воду, читали книги, загорів як ніби був на Мальдівах, співав під гітару, танцював і їв смачну їжу на свіжому карпатському повітрі.

І оце зробив для себе трохи висновків і вирішив деякими поділитись

✅ Відновлення потрібно не тоді, коли ти вже вигорів, ненавидиш життя і з усіма пересварився. Не в червоній зоні, а в жовтій.
Планування відпустки має бути заздалегідь. Тоді це і відновлює в процесі підготовки, і сам факт такого часу є підтримкою.

✅ Так важливо читати в задоволення.
Коли багато вчишся або працюєш — то читаєш часто не те, що хочеш.
Але читання в задоволення так важливе.
Я розтягую задоволення від деяких історій, як наприклад, «Володар Перснів».

✅ Радість життя приходить під час лінивого часу. Саме час без досягнень і трудоголізму і є дуже важливим для відновлення.

✅ Підйом в гору — це неймовірне відновлення
Викид дофаміну від досягнення. Бо піднятись на вершину - це важко.
Йти 5 годин в гору — це складно.
Ми піднялись на гору Червоний Грунь, 1356 метрів.
І я неймовірно щасливий.
В коментарях залишу фото.

✅ Хронічний стрес - це те, що дуже руйнує. Соцмережі і дешевий дофамін — те, що заповнює життя і починає руйнувати черех хронічний стрес.. І ми, під час війни, дуже багато в соцмережах бачимо того, що травмує і руйнує. Треба ковток свіжого повітря.
Треба наповнювати життя більше тим, що справжнє - Гори. Джерельна вода. Ліси. Природа. Краса.

Просто хочу цим коротким текстом нагадати, що відновлюватись треба не тоді, коли вже дах їде, а коли він тільки починає від’їжджати.

А що вас відновлює? І чи корисні такі думки на каналі, якщо не зовсім про книжки?
@BagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Віктор Франкл і книга в горах

Сьогодні піднялись групою на гору «Червоний Грунь».
Це 1386 метрів.
Важко. 5 годин йшли в одну сторону, і десь 3 години вниз. Загалом 21 км.

Взяв на гору 1 книгу — Віктора Франкла. На горі вирішив почитати щось, що дуже цінне і завжди надихає.

Дуже сподобалось місце, яке я відкрив.

Насправді ми потребували фундаментальної зміни у ставлення до життя. Ми мусили навчитися самі, і більш за те, навчити людей у відчаї, що важливо не те, чого ми очікуємо від життя, а те, що життя очікує від нас. Ми мусили перестати розпитувати про сенс життя, а натомість думати про себе як про людей, яким життя ставить виклики — щоденно і щогодинно.
Наша відповідь має виявлятись не в розмовах і роздумах, але в правильних діях і вчинках.
Життя, урешті, — це відповідальність за знайдення правильних вирішень виниклих проблем і виконання завдань, які воно повсякчас ставить перед людиною.


Рідко отак відкриваю.
Але тут прям дуже влучно.

задача знаходити сенс в кожному моменті. І шукати правильні дії і вчинки в конкретний момент життя.
Надихнувся.

І горою. І книгою.
@BagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Як пережити втрату і біль через текст?

«Одержима» — це поема, що народилася з найглибшого болю Лесі Українки. Вона написала її за одну ніч у 1901 році, коли сиділа біля тіла свого коханого чоловіка, який тяжко хворів. Поема передає біль втрати, смуток і біль у серці.

Твір розповідає про те, як важко знайти спокій, коли всередині боротьба і біль. Леся показує, що навіть у найважчі моменти можна залишатися сильним і не втрачати віру. Поема про силу духу, правду і те, що любов і біль можуть дати нам силу жити далі.

Це дуже особистий і щирий твір, який багато хто може зрозуміти і відчути. Хоч його і непросто читати, але я щиро раджу.

Якщо було корисно, поставте 🔥 або + в коментарях, дякую!

#відео
@BagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Сиджу в укритті, бо після Керченського мосту краще бути уважним до тривог. Читаю нову книжку, яку давно відкладав —

«Простими словами» Марка Лівіна і Іллі Полудьонного.

Кажуть, там орєшніка чекати, то я з книжкою час скоротаю. 😁

Намагаюсь читати все, що виходить в Україні з психології і наздоганяю те, що не читав. Ну і з вами ділюсь.

Цікава. Змістовна. Це продовження «Простими словами» про емоції. Тут — про поведінку.
Подобається, що тут 3 підходи розібрані:
1. Когнітивно-поведінкова терапія
2. Психоаналіз
3. Гештальт

Upd. Потім напишу більше, якраз дали відбій тривоги.
Відміняється балістика 😊 і читання.
Бо книжка класна 🙌

@bagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Мої покупки на Арсеналі.

Тримався, тому небагато :)
1. «Як написати книгу» концентрований курс письменницької майстерності.
Давно приглядався до неї.

2. «Вивільни свій розум і почни жити» Стівен Гейз і Спенсер Сміт
Це терапія прийняття і відповідальності, дуже потужний метод, КПТ 3-ї хвилі, ACT.

3. «Гідність - це правдивість»
Ігор Козловський. Один з найсильніших наших філософів. Книгу хотів купити давно.
@bagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

"Фієста. І сонце сходить" Ернеста Хемінґвея - це роман про "втрачене покоління" після Першої світової війни, якому довелося адаптуватися до нової реальності, що залишила їх розчарованими і духовними розбитими.

Книга допомагає краще розуміти військових після війни і тих, хто поруч.

Роман «Фієста» має яскраво виражений біографічний характер. Гемінґвей зобразив у ньому події, які справді відбувалися в його житті, а персонажі мають реальні прототипи. Він сам - ветеран війни, який мав яскраво виражені симптоми ПТСР. Книга дозволяє глибше зрозуміти військових після війни і те, як їм повертатись до світу цивільних людей. Дуже рекомендую!

Книга видана Видавництвом Старого Лева @starlev, яке як завжди видає прекрасні книги Гемінгвея і я потроху збираю всі.

Було корисно?
Поставте, будь ласка 🔥 або + в коментарях, дякую!
@bagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Як привести себе до тями після важких обстрілів

3 ночі підряд нас обстрілюють. Київ і інші міста України.
Останні 2 ночі — більше 600 повітряних цілей.

Важливо підтримати себе.

✅ Потурбуйтесь про себе.
✅ Заземліться. Сядьте спокійно і відчуйте своє тіло.
✅ Вдихніть. Видихніть

✅ Запишіть на папері все, що турбує. Випишіть це. І залиште там, на папері.
Когнітивна реструктуризація думок дуже допомагає справитись з ними і відновити контроль.

✅ Подумайте про свій сенс. Що вас тримає, яке ваше навіщо.
Сенс — це ключове, що допомагає проходити складні часи, я казав про це і кажу знов.
Запишіть свій сенс.

Приділіть увагу собі.
Турбота про себе зараз — це не розкіш, а ключове, що ви можете зробити.

Якщо це було корисно — поставте 🔥
І поділіться з тими, кому це потрібно.

#висновкиТижня
@bagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Сальвадор Далі і його біографія — це тотальне переключення уваги.

Я люблю біографії. В них є щось невловимо цікаве - те, як людина бачить себе, світ, рефлексує.
І тому всі біографії, до яких можу дотягнутись, в якісному виданні - всі збираю.

Біографія Сальвадора Далі - неймовірна. Все життя Сальвадора Далі - це окремий шлях, який відрізняється від інших.
Сальвадор Далі (повне ім'я: Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доменек, маркіз де Пуболь) — каталонський письменник, художник, скульптор і один з головних представників сюрреалізму XX століття. Найвідоміший завдяки своїй картині «Постійність пам'яті» (The Persistence of Memory), на якій зображений годинник, що тане на тлі пейзажу.
Як клінічний психолог, звісно, я бачу тут багато цікавого - і нарцисичну акцентуацію, і паранояльні нахили. Але він неймовірно талановитий і зміг створити цілий світ, яким захоплювались мільйони! І це викликає цікавість і повагу.

Приведу тільки один факт з його дитинства, який вплинув на все життя майбутнього митця, звісно в книзі про це немає інформації. Але як психолог я розумію, що це кардинальним чином вплинуло на характер хлопця, який став всесвітньо відомим художником.
Він народився через дев'ять місяців після смерті свого брата, якого теж звали Сальвадор (1901—1903). Коли йому було п'ять років, батьки взяли його з собою на могилу брата і сказали, що він був його реінкарнацією. Новина, що він є копією свого брата, викликала у нього страх перед могилою брата і бажання довести свою унікальність у світі. З раннього дитинства Сальвадор демонстрував яскраву індивідуальність, зокрема через енергійність і ексцентричність, що проявлялися в частих примхах і істериках.

В цьому щоденнику розкриваються 11 років його життя - з 1952 до 1963.
Читати це непросто, але цікаво. Непросто, бо ти ніби провалюєшся в якусь гру, гру захопленого спостереження самого себе. Але якщо розуміти правила - то перестаєш грати в гру і просто спостерігаєш як Далі насолоджується життям і собою.

Кілька цитат:

✍️Я присвячую цю книгу моєму генію, моїй переможній Галі Градіві, моїй Олені Троянській, моїй святій Олені, моїй сяйній, як морська гладь, Галі Галатеї безтурботній (перші слова в книзі)

✍️Аби написати подальші рядки, я вперше за довгий час узув лаковані черевики, які не носив уже давно, адже вони страшенно вузькі. Я взуваю їх переважно перед самим початком виступів.

✍️Щоранку, прокидаючись, я випробовую найвищу насолоду, яку вперше пізнав сьогодні: насолоду бути Сальвадором Далі, — і я зачудовано питаю себе, яке диво явить сьогодні Сальвадор Далі? І щодня мені дедалі складніше розуміти, як інші живуть без Гали та Сальвадора Далі.

✍️Помилки майже завжди мають сакральний характер. Ніколи не намагайся їх виправляти. Навпаки: обмірковуй їх, спробуй збагнути до кінця. Тоді тобі буде легше сублімувати.

Видавництво «Лабораторія» продовжує дивувати і видавати прекрасні книги. Більше про книгу можна глянути тут.

А ви любите біографії? Які б порадили?
Я писав вже про біографії Толкіна і Віла Сміта і скоро планую про ще одну написати.

Зміст і пару фото зсередини — в коментарях покажу.
Якщо це корисно - поставте вогник.
#читаю
@BagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

«36 і 6 котів» і «36 і 6 собак» - неймовірно веселі книги.

«36 і 6 котів» — серія книжок української письменниці Галини Вдовиченко. Складається з чотирьох книжок: «36 і 6 котів: вусато-хвостата історія для дітей», «36 і 6 котів-детективів», «36 і 6 котів-компаньйонів», «36 і 6 котів-рятувальників».

Але перша книга - це «36 і 6 котів».
щиро раджу, якщо ви хочете класно проводити час з вашою малечею.
Іноді по неділях пишу про дитячі книжки.

От тут моя доня з книжками, які поїхали до неї далеко за кордон. Писав про ще одну раніше.

Взагалі у Видавництва Старого Лева неймовірний вибір дитячих книг. Завжди обираю з захопленням.

А які дитячі книжечки ви любите? Порадьте, якщо шось читаєте.
#дитяче
@bagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Завтра запис подкасту з Володимиром Станчишиним

На фото книги, які читаю і готуюсь.
Казав, що подкаст буде.
Ну от!
Він один з тих, хто популяризував психологію ще задовго до того, як стало мейнстрімом. Його книги бестселери. Читаю потроху.

Планую обговорити 2 теми
1. Хронічний стрес під час війни і як його зменшити?
2. Війна, насолода життям і заборони собі. Чи можна зараз насолоджуватись життям і як?

Але то мої цікавості.
Можливо у вас є питання, які ви б хотіли задати?
Пишіть в коментарях.

@bagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

«Фієста» і «Прощавай зброє» тепер в моїй бібліотеці.
Приїхали 2 книжечки від ВСЛ, які для мене і по життю йдуть в парі.

Це перші 2 романи видатного автора Ернесте Гемінгвея. Ветерана 1 Світової війни. Нобелівського лауерата і письменника світового рівня.
Я обожнюю обидва. І коротко про те, чому.

Перший, «Фієста», вийшов в 1926. Це його перший роман, до того він тільки тренувався на оповіданнях і писав репортажі.
Це по суті роман про військового з симптомами ПТСР, який намагається жити життя далі. Виходить так собі. Якщо вам цікаво як почувається ветеран війни серед цивільних - це одна з кращих ілюстрацій.
Написано настільки шикарно, що я вже перечитав його трьома мовами і один раз прослухав в аудіо.
Мало де пишуть, але весь гонорар за нього (а це величезні гроші на той час) він віддав першій дружині, яка вирішила з ним розлучитись. Він в одному з листів розказує про це батькам.

Другий, «Прощавай зброє», вийшов в 1929 році. І приніс всесвітню славу автору. По суті, зробив його тим, ким всі ми знаємо.
Це один з найсильніших антивоєнних творів для мене.
Це твір де військовий обирає шлях.
Якщо вам важливо розуміти, як відчуває себе військовий на війні — це прекрасна ілюстрація.
Автобіографічний і водночас з дуже неочікуваним закінченням (без спойлерів)
І він настільки потужно написаний, що образи з нього досі в голові коли думаю про війну, про доблесть, честь, гідність, несправедливість.
Він вийшов і зробив його настільки цікавим всім, що далі всі його романи продавались великими тиражами. Але заслуга в цьому є саме у цих двох романів.

Моя суб’єктивна думка - ці 2 книги зробили Гемінгвея тим, ким він є. Видатним письменником зі своїм самобутнім стилем.
Для мене саме вони, особливо «Прощавай зброє» - це вершина його творчості. Не «Старий і море». Не «По кому подзвін». Саме ці.

У мене взагалі є звичка перечитувати щороку будь що з Гемінгвея або Кормака Маккарті, бо вони неймовірні стилісти.
І ці 2 книги - в топі тих, які перечитую.

Люблю Видавництво Старого Лева за те, що вони видали всю цю красу.
Поступово збираю все в бібліотеці.

А ви любите Гемінгвея? Які з його творів читали?

P.S. А ілюстрації в книзі «Прощавай зброє» просто неймовіні. Я в коментарях залишу кілька.
@BagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Тексти реально допомагають проживати втрату і горе. Леся Українка і проживання горя.

Іноді прямо тут і зараз тексти допомагають проживати втрату. Прямо в моменті.

Розкажу про ще одну постать - дуже важливу і цінну для всієї нашої нації.
Це Леся Українка - одна з найталановитіших постатей української літератури.
Вона пережила особисту трагедію, коли чоловік, якого вона любила всім серцем раптово помер. Вона доглядала його під час останніх днів хвороби (він помер від туберкульозу в 1901 році в Мінську), і ця подія стала одним із найтрагічніших переживань у її житті.
як митець і талановита письменниця могла це опрацювати тільки в один спосіб - за допомогою письма.
Вона написала поему “Одержима”.

Написана в Мінську протягом однієї ночі біля ліжка смертельно хворого Сергія Мержинського. Пізніше, в листі до Івана Франка від 13 — 14 січня 1903 р. Леся Українка визнала:


…я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала, не перетравивши туги, а в самому її апогею. Якби мене хто спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: J'en ai fait un drame (“Я зробила з цього драму” фр)

Поему вона написала за одну ніч, сидячи біля його тіла, ще до того, як прийшли люди, щоб підготувати його до поховання. Цей твір став виявом її душевного болю, внутрішнього розпачу та водночас величезної сили духу. Саме в "Одержимій" образ Марії — жінки, одержимої правдою й любов’ю, — став глибоко автобіографічним.
Її «одержимість» — це одержимість любов’ю, втратою, болем, словом і правдою — усе це переплелося в драмі, написаній буквально в ніч горя.

Деякі цитати
"Моя душа кричить, а тіло мовчить, як камінь."

"Я не плачу... я не можу плакать, бо сльози душу гасять, а мені горіти треба."


На курсі ми будемо розбирати як текст допомагає проживати втрату.

Вам не треба бути письменниками, щоб написати ваш біль.
Я глибоко вірю, що писати може кожна людина, яка має думки і час їх висловлювати.
Ці тексти ви пишете не для когось, а для себе. І саме вам вони допомагають справлятись.

Запрошую на курс!
Вже завтра, 14 травня на 19:00 - друге заняття.

Будемо розбирати глибоко, як текст допомагає справлятись з втратою.

Лінк на реєстрацію тут.
Або пишіть в коментарі +, з вами зв’яжеться моя помічниця.

І до завтра.
Я чекав цього курсу дуже давно і готував ці матеріали дуже давно. І вірю, що вони дійсно будуть нереально корисні.
@BagnenkoPsy

Читать полностью…

Закнижжя!

Трагічна доля Павла Тичини і похід в музей Тичини.

Я почав відвідувати музеї літераторів.

Був в музеї Тичини.
Як у мене є мета - прочитати ключові твори нашої літератури, так само є мета відвідати основні музеї літератури в Україні і музеї письменників. Попереду багато цікавого (Рильський, Леся Українка, Панас Мирний та інші).

Музей Тичини знаходиться в його колишній величезній квартирі, яка розташована в дуже затишному будинку (сталінка 4-поверхова) за адресою Київ, вул. Терещенківській 5. Це самісінький центр, поруч КНУ Шевченка червоний корпус, Золоті Ворота, Національна опера, але місце дуже тихе і затишна.

Це для мене дуже трагічний персонаж нашої літератури.
Неймовіно талановитий.
І водночас людина, яка перестала творити геніальне, бо стала частиною системи радянської влади (Міністр освіти УРСР, голова Верховної Ради УРСР двох скликань).
Поет в ньому помер, але Тичина лишився жити і мусив, уже як чиновник, виконувати поетичні функції.

Як дуже влучно сказав Василь Стус про нього

"Доля Тичини воістину трагічна.
В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину — нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням.»

Музей зараз зачинений.

То ми були в квартирі на поверх нижче, тобто всі кімнати такі самі і були на 3д екскурсії.
її проводила нам співробітник музею.

В цьому музеї він досить скромно жив.
Я хочу показати буквально одне фото.

Це його бібліотека.
Кабінет, де він будучи - там взагалі книг немає і тільки прилизане ідеальний образ. Бо стучали всі на всіх. Навіть Бажан, який жив квартирою вище.
А в закритому кабінеті - книги, за які можна сісти. Книги з підписами більшості авторів Розстріляного Відродження. І це боляче.

Боляче бачити, як людина обрала шлях власного подавлення і зменшення.

Щось в цьому є трагічне.
Тичина - те, що робить срср з тими, хто вірить в добрі наміри цієї влади.

«Від кларнета твого — пофарбована дудка осталась...»
— ці гіркі слова Євгена Маланюка на свою адресу, кажуть, часто повторював постарілий Павло Тичина.

У 1965 році він записує:
На те я лірик, щоб запитувать,
не тільки холодно озватися,
не тільки лозунги почитувать,
а — дивуватись,
дивуватися!..


Доля Тичини застерігає.
І лякає. Бо це доля багатьох митців, яких розчавлює тиранія і авторитарна влада.

В коментарях - трохи фото і відео з 3Д екскурсії.

А ви як, вивчали творчість Павла Григоровича?

Поставте + або ❤️ якщо цікаво, щоб я більше про музеї розказував, бо це прям дуже цінна для мене активність.

@BagnenkoText

Читать полностью…

Закнижжя!

Хочу поділитись книгою, яку найчастіше дарую військовим — «Одного разу воїн — воїн назавжди» Чарльза Гоуґа.

Це дуже сильна і дієва книжка, написана військовим психіатром. Вона просто і глибоко пояснює, що таке ПТСР, як справитись з симптомами, гнів, уникання, інтрузії і флешбеки, як із ним працювати і що реально допомагає. Там багато практичних порад, вправ, технік — і головне, багато розуміння.

Дуже раджу!

Якщо такі короткі відеоогляди корисні — поставте 🔥
Або + в коментарях.

#відео
@BagnenkoPsy

Читать полностью…
Подписаться на канал