338403
Новини окремого загону спеціального призначення «Азов» Офіційний сайт - www.azov.org.ua
Ми робили все можливе, щоб повернути наших командирів додому.
Докладали всіх зусиль, аби ті, хто 86 днів керували обороною Маріуполя і врятували Україну, нарешті змогли застосувати свій колосальний бойовий досвід на користь держави та безпосередньо командувати бригадою.
Уся Україна чекала на цей день.
Учора додому з Туреччини повернулись Герой України, командир «Азову», підполковник Денис «Редіс» Прокопенко, Герой України, командир комендантської роти, майор Олег «Апіс» Хоменко, та Герой України, заступник командира, майор Святослав «Калина» Паламар.
Сама їхня присутність поруч із підлеглими, їхні досвід та управлінські навички суттєво підвищать боєздатність підрозділу та зміцнять його бойовий дух.
Особовий склад бригади вітає командирів із поверненням на Батьківщину та з нетерпінням чекає подальших наказів.
Не маємо права забувати, що близько 700 азовців понад рік знаходяться у полоні.
Повернемо всіх. Визволимо кожного.
Азовці провели серію зустрічей зі студентами провідних київських вищих навчальних закладів, серед яких КМА, КНУ, КПІ, НАУ та НУХТ.
Заключну зустріч в КПІ відвідали т.в.о. командира бригади «Азов», майор Богдан «Тавр» Кротевич, командир роти, молодший лейтенант Павло «Кіль» Курченко, командир роти технічних засобів розвідки, молодший лейтенант Ігор «Крафт» Вовк та командир взводу, старший лейтенант Ілля «Парамон» Парамонов.
Подія пройшла в форматі Q&A, під час якої студенти мали можливість поспілкуватися з командирами та бійцями підрозділу: як на найбільш нагальні військові теми, так і на особисті.
Азовці поділились власним досвідом, розповіли про свій бойовий шлях, історію бригади, її традиції та особливості служби в «Азові».
«Я раджу вам мати сміливість бути вільними в своєму рішенні і мати мужність відстояти його», — таку головну пораду студентам дав Богдан «Тавр» Кротевич.
Робота екіпажу аеророзвідників з українського ударного дрона по позиціях противника. Південний напрямок.
«Війна дронів» диктує свої правила, на які підрозділу необхідно реагувати якісно і оперативно. Цього разу бійці завдали ударів по ворогу з дрона української розробки зі збільшеним бомбовим навантаженням.
Екіпаж працює переважно вночі по попередньо виявленим місцям скупчення живої сили та техніки противника. Завдяки можливості переносити від 10 до 40 кг бомбового навантаження, бійці скидають по цілях боєприпаси калібром від 60 до 120 мм, а також вибухові пристрої, виготовлені за спецрецептами саперів.
На відео азовці знищують розташування особового складу противника та ворожий бліндаж.
Маєш мужність відгукнутись на поклик історії? Бажаєш навчатись у кращих? Готовий бути частиною еліти українського війська?
«Азов» шукає саме тебе.
Ми підготуємо тебе і дамо все необхідне для того, аби ти максимально ефективно використав свої мотивацію та вміння задля захисту України.
Не зволікай — твори історію з «Азовом»!
Заповнюй анкету на сайті www.azov.pro або телефонуй за номером рекрутингового центру +38 073 033 4308
Цього дня у 1996 році Верховна Рада ухвалила основний закон нашої держави — Конституцію України.
Необхідно памʼятати, що в ситуації загрози самому існуванню країни, при відсутності тих, хто готовий захищати принципи та постулати Конституції зі зброєю в руках, цей визначальний документ буде існувати лише на папері.
Відповідно до статті 65 захист Батьківщини є обов'язком громадян.
Ставай до лав «Азову» — захисти Конституцію.
Заповнюй анкету на сайті www.azov.pro або телефонуй за номером +38 073 033 4308
Події, які сьогодні відбуваються на фронті, вимагають від військовослужбовців максимальної концентрації та віддачі. Кожен метр української землі утримується або звільняється від окупантів ціною надзусиль бійців. Успіхи на передовій, яким радіє вся країна, здобуваються щоденною тяжкою працею воїнів, їхніми потом і кров'ю.
Бригадою «Азов» у боях за місяць знищена значна кількість ворожої техніки, серед якої: «гради», безпілотні авіаційні комплекси, міномети різних калібрів, гаубиці Д-30, установка РЕБ та чимало автомобілів. Пошкоджено БМП та самохідний ПТРК «Штурм-С».
Також бійці бригади ліквідували велику кількість особового складу противника та поповнили обмінний фонд.
«Азов» і надалі битиме ворога, роблячи все задля звільнення окупованих територій та повернення додому всіх наших полонених побратимів.
Слава Україні!
Бійці бригади «Азов» проводять навчальні стрільби з ручних протитанкових гранатометів РПГ-7 із оптичними прицілами, а також відпрацьовують стрільбу з ручних реактивних протитанкових гранат РПГ-18.
Розрахунки вели вогонь з різних положень та по різним типам мішеней.
_________________________
Хочеш стати гранатометником «Азову»? Набір до лав бригади триває.
Заповнюй анкету на сайті www.azov.pro або телефонуй за номером рекрутингового центру +38 073 033 4308
Сьогодні у прифронтовій смузі міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко нагородив відомчими відзнаками МВС за відвагу в службі 30-ох бійців бригади «Азов». Старший сержант Богдан «Вог» Цимбал за зразкове виконання військового та службового обов’язку, виявлені при цьому честь і доблесть, отримав нагородну зброю — Glock 19X.
Вручення відзнак розпочалося із вшанування пам’яті загиблих за всі 9 років війни побратимів хвилиною мовчання.
У своєму вітальному слові міністр зазначив, що той бойовий шлях, який «Азов» пройшов з 2014 року, буде вписаний в історію нашої держави.
«Хочу кожному з вас, дивлячись вам в очі, подякувати за службу. Кожному з вас сказати, що країна має величезну надію на стійкість підрозділу», — сказав бійцям Ігор Клименко.
Міністр наголосив, що попереду на нас чекають великі виклики, а ворог неодмінно має бути відкинутий до кордонів 1991 року.
Після нагородження військовослужбовців т.в.о. командира бригади, майор Богдан «Тавр» Кротевич, та заступник командира бригади, підполковник Микита «Раз-Два» Надточій, вручили заслужені потом і кров'ю шеврони «Азову» бійцям, які гідно проявили себе, виконуючи поставлені задачі.
Одразу після отримання відзнак бійці повернулися до виконання своїх бойових завдань.
Головна нагорода для кожного азовця — це звільнені українські території та повернення полонених. Робимо все, аби виправдати покладені на нас народом України надії та вибити ворога з нашої землі.
Новий випуск «Азовці PRO» вже на нашому YouTube-каналі
У ньому артилеристи «Азову»: молодший лейтенант Віктор «Ковбой» Пірон, головний сержант Максим «Бобер» Дуплій, молодший сержант Станіслав «Адвокат» Мельничук та солдат Дмитро «Закон» Ракович відповідають на поширені запитання щодо бойової роботи артилерії та особливостей служби в розрахунку міномета та гармати.
Чи правда, що у артилеристів погіршується слух? Як правильно діяти цивільним під час артилерійського обстрілу? Чому снаряди та міни інколи не вибухають? Чи потрібні сьогодні артилеристу знання з математики та топографії? Які існують специфічні артилерійські забобони, та чому артилеристів називають «богами війни»?
Відповіді на ці та інші питання, а також цікаві історії з життя азовської арти — у новому випуску «Азовці PRO».
Дивіться на нашому YouTube вже зараз!
Один із ключових епізодів цієї війни настав.
Бригада «Азов» разом із суміжними підрозділами ЗСУ та НГУ вже перейшла до наступальних дій на одному з напрямків.
Ми просуваємось вперед, видавлюємо ворога з окупованих територій та займаємо нові позиції.
Прямо зараз ми виконуємо наше головне завдання — нищимо противника та звільняємо українську землю.
Наступ потребує додаткових ресурсів. Необхідні для виконання бойових завдань вночі дрони з тепловізорами DJI Mavic 3T Enterprise — це надзвичайно дорогий розхідник, який при наступі втрачається ще частіше, ніж при обороні.
Саме тому ваша допомога сьогодні вкрай необхідна.
Продовжуйте донатити та підтримувати «Азов».
Перемога неможлива без участі кожного!
Реквізити за посиланням: https://linktr.ee/azov.one
З шевроном «Азову» на лівій руці здобували славу в боях сотні азовців. З цим шевроном на однострої вони нищили ворога. Це сакральний символ, омитий кров'ю наших побратимів.
Днями командири 1-ої та 3-ої рот 1-го батальйону: капітан Богдан «Пугач» Грішенков та старший сержант Павло «Кіль» Курченко, а також т.в.о. командира бригади, майор Богдан «Тавр» Кротевич, вручили бійцям на передовій шеврони «Азову».
Вітаючи побратимів з цією визначною та пам'ятною для кожного з них подією, командири наголосили на тому, що носити азовський шеврон — це честь, якої удостоюються лише кращі.
Не підвести свій підрозділ та бути достойними імені азовця — саме таку надвіповідальність покладено відтепер на них.
Бійці, які нещодавно стали в стрій та заслужили носити шеврон, достойно продовжують справу як тих наших побратимів, котрі загинули в кривавих боях, захищаючи Україну, так і тих, хто досі знаходиться у ворожому полоні.
Носіть з гідністю!
Бійці «Азову» вдосконалюють навички стрільби з автоматичного станкового гранатомета АГС-17 «Полум’я», призначеного для ураження живої сили та вогневих засобів противника.
Це ефективна зброя в руках навченого розрахунку. Потужне прикриття позицій в обороні та підтримка піхоти у наступі.
Під час тренувань азовці вивчали тактико-технічні характеристики гранатомета, обов'язки кожного з бійців у розрахунку та вправлялися у стрільбі.
__________________________
Фінансова допомога бригаді НГУ «Азов»: Azov One
У 1941 році Організація Українських Націоналістів постановила щороку 23-го травня святкувати День Героїв. Цього дня, у 1938 році у Роттердамі радянськими спецслужбами було вбито полковника Армії УНР, засновника ОУН Євгена Коновальця. Саме його ім'ям в «Азові» названа військова школа, яка готує сержантів бригади за новітніми стандартами.
День Героїв — це день тих, хто віками боровся за волю України. За її народ. За її історію та символи. День тих, хто продовжує битися на смерть за неї сьогодні.
Це неперервний ланцюг хоробрих та самовідданих людей, які поставили свободу Батьківщини вище за свої інтереси та власні життя: воїни часів Київської Русі, козаки, січові стрільці, вояки УНР, підпільники ОУН, бійці УПА та всі ті, хто нині взяв до рук зброю і став на захист своєї країни.
Сучасне покоління українських воїнів щодня продовжує справу героїв минулого; власною кров'ю вписує свої імена в перелік тих, хто здобув славу в боях за свободу України.
І слава ця не вмре, не поляже.
Маріуполь у щільному оточенні. «Азовсталь» — останній бастіон Маріупольського гарнізону — знаходиться під постійними обстрілами ворожої авіації та артилерії.
На території заводу кілька тисяч українських воїнів відчайдушно бʼються з противником. В бункерах в муках, без можливості отримати належну допомогу, гинуть поранені.
Про що бійці «Азову» думали тоді? На що сподівались? Які варіанти розглядали? Піти на прорив чи залишатись на «Азовсталі» до кінця?
Прийняти останній бій означало лишити важкопоранених побратимів напризволяще.
У цьому відео бійці «Азову», які пройшли полон та повернулись додому, згадують останні дні оборони «Азовсталі».
Це розповідь про відданість і справжнє братерство; про вміння приймати складні рішення, від яких залежать життя сотень людей; про величезну відповідальність, яку можуть брати на себе лише справжні командири.
Останні дні «Азовсталі». Життя або смерть.
Вже на нашому YouTube-каналі.
Другий випуск відео-рубрики «Азовці PRO» вже на нашому YouTube-каналі
Бойові медики «Азову»: головний сержант Асан «Хасан» Ісенаджиєв, старший сержант Олександр «Ріп» Бойко, старший сержант Олександр «Міпо» Івлєв та запрошена гостя з волонтерського медичного батальйону «Госпітальєри» Ріна Резнік, відповідають на питання щодо особливостей та нюансів роботи військових медиків.
Які існують напрямки діяльності медиків у війську? Як зберігати концентрацію на полі бою? Що відчуває медик, коли надає першу допомогу ворогу? Як відрізнити неякісний турнікет від оригіналу? За якими протоколами медики проходять навчання, та які джерела інформації гості випуску рекомендують для базової підготовки?
У новому випуску «Азовці PRO» бойові медики відповідають на ці та інші питання та діляться своїм досвідом надання допомоги на полі бою.
Дивіться на нашому YouTube вже зараз та підписуйтеся на канал.
__________________________
Бригада «Азов» продовжує набір до своїх лав. Крім добровольців в бойові підрозділи та спеціалістів в служби забезпечення, потрібні також і медики.
Анкета для вступу на сайті www.azov.pro
«Я знаю, що кожен, хто потрапляє в це місце, чекає від нас дива, яке допоможе їм вже завтра знову стати в стрій. Я не вірю в дива, але вірю в те, що чим якісніше я виконуватиму свої обовʼязки, тим швидшою буде реабілітація хлопців, тим швидше вони зможуть повернутися у свій підрозділ», — це слова азовського медика, сказані під час однієї з нічних змін на стабілізаційному пункті.
Усі етапи догоспітальної медичної допомоги та безпосередньо робота стабпункту — процеси, в яких не повинно бути хаосу та імпровізації. Медики усіх ланок повинні бути готові до найгіршого сценарію розвитку подій навіть тоді, коли для цього немає жодних явних передумов.
Лише чітко налагоджена система евакуації поранених з поля бою та швидка доставка до стабпункту дозволяє зберегти життя максимальній кількості бійців і забезпечити їхнє швидке відновлення.
Робота танкістів бригади на південному напрямку.
Машини назвали на честь загиблих бійців «Азову» — «Чуп» і «Прес», чий танк був підбитий і втратив хід в бою 19 березня 2022 року в Маріуполі, а екіпаж прийняв рішення вести вогонь з танка до кінця.
Азовські танкісти гідно продовжують справу полеглих побратимів: беруть активну участь у боях на півдні та завдають втрат ворогу, підтримуючи піхоту в штурмових діях та на позиціях.
«Піхота на те й піхота, щоб зустріти ворога й бити прямо в обличчя», — командир однієї з рот бригади «Азов».
Бої на відкритій місцевості коштують бійцям колосальних зусиль. За кожен клаптик української території йдуть надскладні, криваві бої.
На фото азовці облаштовують зайняті позиції після важких боїв на південному напрямку.
Учора, 28 червня, на честь Дня Конституції України міністр внутрішніх справ Ігор Клименко вручив державні нагороди працівникам системи МВС, серед яких були і бійці бригади «Азов».
Військовослужбовці отримали ордени Богдана Хмельницького III ступеня, «За мужність» III ступеня, медалі «За військову службу Україні» та нагородну вогнепальну зброю.
Бійці «Азову» заслужили ці нагороди своєю кров'ю, самовіддано виконуючи свій військовий обов'язок, проявивши у справі захисту Батьківщини особисті мужність та відвагу, професіоналізм і рішучість.
Продовжуємо бити ворога, не зупиняючись на перепочинок, доки не звільнимо від загарбників українські землі та не повернемо наших полонених побратимів додому.
Сталевий авторитет та приклад для всіх підлеглих бійців. Без сумніву, один із кращих військових сучасності. Людина, яка уособлює собою слово «Азов».
Сьогодні 32 роки виповнюється Герою України, командиру «Азову», підполковнику Денису «Редісу» Прокопенко.
В «Азові» командир це не той, кого призначили за званням. Не той, хто «дослужився» до посади. Для нас командир — це людина, на яку ми рівняємось щодня, з якої беремо приклад, до якої прислухаємось. Це той, в чиїх наказах ми не сумніваємось ані на секунду.
З 2014 року «Редіс» пройшов важкий, сповнений випробувань шлях: від рядового солдата до командира роти, батальйону, а згодом і полку. Він завжди був справжнім лідером, який здатен не тільки давати накази та ставити задачі, але й, найголовніше — бути відповідальним за ввірений йому особовий склад та прийняті ним рішення.
Ця здатність брати відповідальність в надзвичайно складних ситуаціях найяскравіше проявилася під час надважких боїв у Маріуполі, керування обороною якого взяв на себе «Редіс».
Це вже другий день народження нашого командира, який він зустрічає в полоні. У минулому році це були стіни московської в'язниці. Нині — Туреччина.
Наше головне бажання у цей день — якомога швидше повернення «Редіса» додому. На нього чекають не лише бійці «Азову». Не тільки рідні, близькі, друзі. На його повернення чекає вся Україна, служінню якій він присвятив своє життя.
Докладаємо всіх зусиль, аби жадане всіма визволення «Редіса» нарешті відбулося.
З днем народження, командире!
Артилеристи «Азову» наносять ворогу нищівних ударів з 152-мм гаубиці «Мста-Б».
Кожен постріл — помста за полеглих побратимів, вбитих окупантами цивільних та спустошені українські міста.
Азовські артилеристи працюють зі 155-мм гармати TRF1 по окупантах і вдень і вночі, без відпочинку.
Оскільки знають — піт артилерії береже кров піхоти.
__________________________
Фінансова допомога бригаді «Азов»: Azov One
Рівно 9 років тому «Азов» звільняв Маріуполь від проросійських сепаратистів, які понад місяць тероризували місто, намагаючись встановити у ньому свою злочинну владу.
13 червня 2014 року, без достатньої кількості озброєння, ще не маючи необхідного рівня підготовки, добровольці тоді ще батальйону «Азов» разом з іншими підрозділами Збройних сил штурмували місця зосередження терористів в захоплених ними адмінбудівлях та підняли над містом український прапор.
Відтоді Маріуполь став для нас справжнім домом. Домом, який ціною життів своїх бійців «Азов» захищав 8 років.
У 2022 році Маріуполю судилося стати щитом, який майже три місяці прикривав собою Україну. Найкращі воїни віддали свої життя, аби ворог не зміг стрімко просунутись далі.
Окупантам вдалося захопити Маріуполь, лише стерши його з лиця землі, перетворивши місто на суцільну руїну, знищивши тисячі його мешканців.
Зараз, як і у 2014 році, «Азов» на передовій, в самому епіцентрі доленосних для України подій. Крізь вогонь йде вперед, у кривавих боях звільняючи українські населені пункти.
13 червня 2014 року — перша сторінка в славетній історії нашого підрозділу. Перша, але далеко не остання.
Сьогодні, прямо в ці хвилини, азовці на фронті в надскладних умовах своїми потом та кровʼю пишуть нову історію.
Окупанти будуть знищені. Над Маріуполем знову замайорить синьо-жовтий прапор свободи. «Азов» повернеться додому.
Під час наступальних дій на одному з напрямків бійці «Азову» взяли у полон снайпера з підрозділу «шторм-z».
Він формується з ув'язнених, яких озброюють, тренують і відправляють в Україну.
На полі бою їх чекає лише загибель. Інший варіант — скласти зброю.
Закликаємо росіян не чинити опір та здаватися у полон. Для вас це єдиний шанс зберегти життя, і згодом бути обміняними й повернутись додому.
Ми і надалі продовжуватимемо поповнювати обмінний фонд.
Завдяки професійним діям молодших офіцерів і хоробрості солдат, «Азов» у важких боях продовжує рухатись вперед та звільняти окуповані території.
Слава Україні!
Вчора Президент України Володимир Зеленський передав ордени «Золота Зірка» членам родин двох військовослужбовців «Азову», удостоєних найвищої державної відзнаки — звання Героя України (посмертно).
Старший лейтенант Максим «Пістон» Кагал приєднався до «Азову» в 2015 році. Службу Максим поєднував із професійним спортом — тайським боксом, кікбоксингом та регбі.
У березні 2022 «Пістон» очолив зведений підрозділ, який у бою з у рази переважаючими силами противника змусив ворога тікати. Тоді групі Максима вдалося знищити щонайменше 2 танки, 4 бронетранспортери, 2 самохідні артилерійські установки та близько роти ворожої піхоти.
В одному з наступних боїв «Пістон» командував групою, яка штурмувала командний пункт окупантів в одній з маріупольських п'ятиповерхівок. Максим захопив у полон одного зі спецназівців російської військової розвідки, а також зумів швидко надати першу медичну допомогу двом пораненим побратимам та організував евакуацію.
«Пістон» загинув 25 березня 2022 року в результаті розриву російської авіабомби під час штурму окупантами азовських позицій на околицях Маріуполя.
Лейтенант Станіслав «Метро» Партала в листопаді 2016 року став старшим інструктором (заступником командира взводу) 1-го відділення взводу розвідки 1-го батальйону оперативного призначення ОЗСП «Азов».
2 березня 2022 «Метро» командував групою, яка виконувала мінування можливих шляхів висування противника. Повертаючись з завдання, в районі селища Калинівка бійці зіткнулися з переважаючими силами противника. Під час бою «Метро» особисто знищив дві ворожі бронемашини. Ворог мусив відступити. Отримавши важке поранення, «Метро» продовжував керувати боєм. Йому вдалося вивести підрозділ у район зосередження.
Станіслав помер від отриманих поранень того ж дня.
«Азов» завжди пам'ятатиме героїчний чин друга «Пістона» та друга «Метро», котрі навічно вписали свої імена в історію боротьби за свободу України. Саме на прикладі таких бійців зростатимуть майбутні покоління українських воїнів.
Пам'ятаємо! Помстимося!
Фото: Офіс Президента України
Не варто чекати, що хтось зробить це за тебе. Звільняти Україну від ворога потрібно вже сьогодні.
Твій квиток в «Азов» — на сайті www.azov.pro
Заповнюй анкету та приєднуйся до справжніх професіоналів.
Твори історію з нами!
Набір до лав «Азову» триває, тому ти ще маєш шанс стати пліч-о-пліч з нами задля звільнення Батьківщини від окупантів.
Нам потрібні вмотивовані бійці, медики та спеціалісти в служби забезпечення, які прагнуть своїми діями наближати перемогу України.
Попередній бойовий досвід та служба у війську — не обов'язкові. Наші досвідчені інструктори навчать рекрутів усьому необхідному і зроблять з них справжніх професіоналів військової справи. Від тебе потрібні лише бажання вдосконалюватись та щоденна наполеглива праця.
Відкриті також переводи з інших військових частин.
Приєднуйся до кращих!
Заповнюй анкету на сайті www.azov.pro або телефонуй за номером рекрутингового центру +38 073 033 4308
23-го травня в Україні відзначається День морської піхоти.
Рік тому бійці Військово-морських сил ЗСУ в Маріуполі плечем до плеча стояли разом з азовцями та іншими суміжними підрозділами, стримуючи ворожу навалу.
Морські піхотинці тоді продемонстрували справжні професіоналізм і мужність, а танкісти та артилеристи морської піхоти проявляли себе на найвищому рівні, знищуючи переважаючі сили противника.
Сьогодні українські морпіхи продовжують гідно нести службу та бити ворога на найгарячіших ділянках фронту.
Вітаємо всіх причетних зі святом!
Сьогодні виповнюється рік, відколи останній оборонець Маріуполя вийшов з «Азовсталі» за наказом.
Після 86-ти днів оборони міста в надважких умовах, безперервних боїв і бомбардувань, смертей побратимів, поранень і втрати кінцівок, задля порятунку важкопоранених, які більше не могли тримати зброю у руках, ми вийшли у полон.
Близько 700-та азовців досі залишаються в неволі.
Все, що ми робимо нині, має на меті одне — звільнити кожного з них.
І навіть якщо весь світ залишить нас, перестане підтримувати, ми не припинимо боротись. Бо маємо за кого.
Ми не знатимемо спокою, поки бодай один боєць «Азову» лишатиметься у полоні.
Бо найголовніше для нас — було і є — не підвести свого побратима, не відступити тоді, коли він розраховує на допомогу.
Їхні сім'ї чекають своїх рідних. «Азов» чекає своїх бійців. Україна чекає своїх героїв.
Повернемо всіх. Визволимо кожного.